Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування хворих із цукровим діабетом (ЦД), ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та підколінно-гомілкового сегментів (ПГС), з урахуванням даних інтраопераційної дебітометрії. Проаналізовано результати хірургічного лікування 67 хворих із цукровим діабетом 2-го типу, ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та ПГС, через 1 та 12 міс. Усім хворим було виконано стегново-підколінне шунтування без втручання на артеріях ПГС. Згідно з отриманими результатами інтраопераційної дебітометрії пацієнти були розподілені на три групи: 1-шу - 22 пацієнти із дебітом шунта більше 60 мл/хв, 2-гу - 25 пацієнтів із дебітом шунта 30 - 60 мл/хв, 3-тю - 20 пацієнтів із дебітом шунта менше 30 мл/хв. При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції виконували повторне втручання - гібридну артеріальну реконструкцію (тромбектомія із шунта та балонна ангіопластика артерій ПГС). Висновки: при поєднаному стенотично-оклюзійному ураженні стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента без втручання на артеріях ПГС потребує урахування даних інтраопераційної дебітометрії з визначенням дебіту шунта. Інтраопераційна дебітометрія з визначенням дебіту шунта є ефективною діагностичною методикою, за даними якої можливий диференційований підхід до тактики хірургічного лікування хворих із ЦД.Граничною величиною дебіту шунта, за наявності якої можливе ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента, є показники вище 60 мл/хв, подальше втручання на артеріях ПГС показане тільки у хворих із тромбозом шунта; при дебіті шунта 30 - 60 мл/хв реконструкцію артерій ПГС після відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента можна відстрочити та виконати планово другим етапом; при дебіті шунта менше 30 мл/хв потрібна одночасна реконструкція стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС шляхом виконання гібридної артеріальної реконструкції. Остання є ефективним методом відновлення кровообігу у хворих із ЦД та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС та за результатами (показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становив 75 %) достовірно не відрізняється від результатів реконструкції стегнового артеріального сегмента у хворих 1-ї групи: дебіт шунта більше 60 мл/хв, показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становить 77,3 % (p >> 0,05). При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції доповнення тромбектомії із шунта відновленням магістрального кровотоку з підколінної у дві гомілкові артерії шляхом виконання балонної ангіопластики демонструє достовірно кращий показник вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс - 88,9 % у порівнянні з показником вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс після відновлення магістрального кровотоку з підколінної артерії в одну гомілкову артерію - 69,6 % (p << 0,05).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Діденко Сергій Миколайович (медичні науки)
• Діденко Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Гупало Юрій Миронович (медичні науки)
• Куцин Андрій Миколайович (технічні науки)
• Куцин Андрій Миколайович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"