Мета роботи - підвищити ефективність хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (ПВГ) шляхом виконання лапароскопічної преперитонеальної алогерніопластики. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 126 хворих із ПВГ віком від 30 до 75 років, які були прооперовані в клініці кафедри хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика за період з 2012 по 2019 рр. Жінок було 80 (63,5 %), чоловіків - 46 (36,5 %). Середній вік пацієнтів становив (54,7 +- 3,3) року. Відповідно до класифікації Європейської асоціації хірургів-герніологів (The European Hernia Society - EHS, Гент, Бельгія, 2008 р.) розподіл ПВГ був таким: грижі M1W1R0 діагностовано у 6 (4,8 %) пацієнтів, M2W1R0 - у 12 (9,5 %), M2W2R0 - у 14 (11,1 %), M3W1R0 - у 10 (7,9 %), M3W2R0 - у 11 (8,7 %), M3W3R0 - у 8 (6,3 %), M4W1R0 - у 7 (5,6 %), M4W2R0 - у 3 (2,4 %), M4W3R0 - у 5 (4,0 %), M5W1R0 - у 8 (6,3 %), M5W2R0 - у 4 (3,2 %), M2-3W2R0 - у 19 (15,1 %), M3-4W2R0 - у 8 (6,3 %), M3-4W3R0 - у 4 (3,2 %), M1-4W3R0 - у 4 (3,2 %), M3-5W3R0 - у 3 (2,4 %). Пацієнтів із ПВГ великих розмірів (W3) і діастазом прямих м'язів живота понад 5 см не включали в дослідження. В залежності від методики виконання алогерніопластики ПВГ хворі були розподілені на дві групи. У 1-й групі у 63 (50 %) хворих виконали удосконалену лапароскопічну преперитонеальну алогерніопластику з трансфасціальним зшиванням країв дефекту черевної стінки. У 2-й групі у 63 (50 %) хворих виконали відкриту преперитонеальну алогерніопластику. В обох групах хворих для алогерніопластики використовували легкі поліпропіленові сітки. Висновки: виконання лапароскопічної преперитонеальної алогерніопластики при ПВГ (1-ша група хворих) завдяки мінімізації хірургічної дисекції тканин черевної стінки супроводжується значно меншою інтенсивністю післяопераційного болю та меншою частотою післяопераційних ускладнень у порівнянні з відкритою преперитонеальною алогерніопластикою (2-га група хворих), а саме: у 1-й групі частота сероми становила 3,2 %, у 2-й - 34,9 %, у 1-й групі не фіксували нагноєння післяопераційної рани, запального інфільтрату черевної стінки, у 2-й групі частота цих ускладнень становила 6,4 та 4,8 % відповідно, у 1-й групі хронічний післяопераційний біль спостерігали у 2,1 % хворих, у 2-й - у 6,3 %, у 1-й групі рецидиву грижі не було, у 2-й групі частота рецидиву грижі становила 6,3 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фелештинський Ярослав Петрович (медичні науки)
• Лерчук Орест Михайлович (медичні науки)
• Сміщук Віра Василівна (медичні науки)
• Сміщук Віталій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"