Сьогодні практично кожна жінка є групою високого ризику щодо стресів під час вагітності, проте їхній характер, інтенсивність, тривалість впливу у всіх жінок є різними. Групою надзвичайно високого ризику є вагітні, які проживають в умовах військової агресії, соціальних і гуманітарних криз. Період реактивної адаптації до стресу у них швидко змінюється дезадаптацією. Це відбувається за рахунок нейроімунологічних механізмів, що надалі реалізується в ускладненому перебігу вагітності та пологів. Мета дослідження - вивчення впливу стресорних факторів на функцію імунної системи у вагітних та їхньої можливої ролі у виникненні ускладнень гестації. Для досягнення поставленої мети обстежено 78 вагітних у III триместрі гестації, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи (основної) ввійшли 42 вагітні, вимушені переселенки з Луганської та Донецької областей; до 2-ї групи - 36 вагітних із фізіологічним перебігом гестації. Проводили загальноклінічні дослідження, психологічне тестування (за шкалою Спілбергера - Ханіна), а також імунологічні дослідження: визначення популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів крові за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл CD3+, CD4+, CD8+ та обчисленням імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+, CD20+ і СD16+, функціональної активності лімфоцитів і рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). У вагітних 1-ї групи (вимушені переселенки) визначали загальну лімфопенію та суттєве зростання рівня ЦІК. Такі показники свідчать про стан вираженого пригнічення імунітету (лімфопенія), ускладненого перебігу вагітності, схильність до інфекційно-запальних процесів, більш тяжкого перебігу та тривалої реконвалесценції. У вагітних 2-ї групи кількість лімфоцитів знаходилась у межах нормативних показників, проте відзначали активацію числа Т-клітин (CD4+, CD8+, CD16+), а також їхню функціональну активність (РБТЛ), що свідчило про активацію стану Т-клітинної ланки імунітету. Результати дослідження доводять імуносупресивну роль психосоціальних факторів у жінок - вимушених переселенок і наявність у них стрес-індукованої декомпенсації психонейроендокринної системи.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Жук Світлана Іванівна (медичні науки)
• Жук Сергій Іванович (історичні науки)
• Щуревська Оксана Дмитріївна (медичні науки)
• Щуревська Оксана Дмитрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"