Мета дослідження - оцінювання ефективності корекції клімактеричного синдрому (КС) шляхом застосування методу послідовної профілактики та лікування КС у жінок із лейоміомою матки (ЛМ) і гіперплазією ендометрія (ГЕ) на підставі дослідження показників імунної системи. На підставі прогнозування з використанням математичної моделі у жінок із ЛМ і ГЕ в період пре- та постменопаузи відібрано пацієнток групи ризику щодо розвитку КС і вивчено стан їхньої імунної системи до та після застосування корекції КС шляхом послідовної профілактики та лікування. Профілактику симптомів КС проводили у 184 жінок віком від 40 до 53 років із наявністю ознак ЛМ і ГЕ, у яких у разі затримки менструації на 3 - 6 міс спостерігались симптоми КС іматкова кровотеча. Їм протягом одного року проводили профілактику КС із використанням контрацептивного препарату, який містить натуральний естроген естрадіолу валерат і гестаген дієногест. Пацієнтки були розподілені на групи залежно від наявності або відсутності ознак ЛМ, ГЕ та КС: жінки з ЛМ і КС (n = 60), жінки з ЛМ без КС (n = 37), жінки з ГЕ і КС (n = 37), жінки з ГЕ без КС (n = 25), жінки з КС без ЛМ і ГЕ (n = 25). Пацієнткам із ЛМ і КС (n = 60), які ввійшли до основної групи, додатково застосовували імуномодулятор, що містить меглюміну акридонацетат, та свічки, які містять інтерферон рекомбінований альфа-2бета. До контрольної групи ввійшли 50 жінок тієї самої вікової категорії без наявності ЛМ, ГЕ і КС. Після профілактики у 24 жінок основної групи відновився регулярний менструальний цикл і зникли симптоми КС, в інших 36 жінок розвинулась менопауза, і вони ввійшли до 1-ї лікувально-профілактичної (1-Л-П) групи пацієнток, яким призначили розроблений і запропонований лікувальний комплекс і у яких дослідили ефективність корекції КС шляхом застосування методу послідовної профілактики та лікування симптомів КС. Лікування КС, яке включало комплекс препаратів: комбінований рослинний препарат, що містить у складі циміцифугу, препарат із мікроводорості Spirulina platensis, пектин, та анксіолітичний засіб із діючою речовиною мебікар, проводили протягом одного року у 193 жінок віком від 48 до 60 років. Цих жінок розподілено на групи: жінки з ЛМ після профілактики КС входили до 1-ї Л-П групи (n = 36); жінки без застосування попередньої профілактики КС: пацієнтки з ЛМ, КС і природною менопаузою увійшли до 1-ї лікувальної (1-Л) групи (n = 31), жінки з ЛМ без КС увійшли до 2-ї лікувальної (2-Л) групи (n = 40), жінки з ГЕ і КС - до 3-ї лікувальної (3-Л) групи (n = 25), жінки з ГЕ без КС - до 4-ї лікувальної (4-Л) групи (n = 27), жінки з КС без ЛМ і ГЕ - до 5-ї лікувальної (5-Л) групи (n = 34). До контрольної групи включено 35 жінок тієї самої вікової категорії без наявності ЛМ, ГЕ і КС. Наявність ознак ЛМ і ГЕ визначали за даними УЗД матки за результатами гістологічного дослідження ендометрія. Інтенсивність симптомів КС оцінювали за допомогою модифікованого індексу Купермана (МІК). Для оцінювання ефективності послідовної профілактики та лікування КС у жінок із ЛМ і ГЕ імуноферментним методом досліджували рівень IgA, IgG, IgM, інтерлейкінів-1 і 2 (ІЛ-1, ІЛ-2), фактора некрозу пухлини (ФНП) до та після застосування профілактики та лікування КС. Порівняння у групах проводили за допомогою кутового перетворення Фішера. Параметричні показники за нормального розподілення порівнювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Їх кількісні значення наведено у формі середнього арифметичного та його помилки. Після лікування у жінок із ГЕ і КС (n = 25) та у жінок із КС без ЛМ і ГЕ (n = 34) показники гуморального імунітету IgA, IgG, IgM, ІЛ-1, ІЛ-2 і ФНП вірогідно не відрізняються від показників у здорових жінок (p >> 0,05). У жінок із ЛМ і КС 1-Л-П групи (n = 36), яким застосовували профілактику КС, після лікування спостерігалось статистично значуще підвищення рівня IgA - на 29 %, IgM - на 25 %, зниження рівня ІЛ-1 у 1,3 разу, а ФНП - в 1,8 разу. А у жінок 1-Л групи (n = 31), яким профілактику КС не проводили, спостерігалось підвищення рівня IgA на 25 %, IgM - на 19 % у порівнянні з показниками до лікування (p << 0,05). Їхній рівень, так само, як і рівень IgG і ФНП після лікування, статистично не відрізняється від цих показників у здорових жінок у період менопаузи (p >> 0,05), а рівень ІЛ-1 залишився в 1,6 разу вищий, ніж у здорових жінок (p << 0,05). Послідовне застосування профілактики та лікування КС за розробленим методом надає можливість знизити інтенсивність симптомів КС у жінок із ЛМ і КС (n = 36) після профілактики за даними МІК у 1,26 разу у порівнянні з жінками в групі з ЛМ, КС і природною менопаузою(n = 31), у 1,28 разу у порівнянні з жінками з ГЕ і КС (n = 25), у 1,39 разу у порівнянні з жінками з КС без ЛМ і ГЕ (n = 34) після лікування за запропонованим методом без проведення попередньої профілактики.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"