Мета дослідження - оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) - олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. В дослідження включено 126 пацієнтів із м'якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II - олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша - 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20 - 40 мг у ранкові години, 2-га - 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20 - 40 мг у вечірні години, 3-тя - 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40 - 80 мг у ранкові години, 4-та - 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40 - 80 мг у вечірні години, 5-та - 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40 - 80 мг у ранкові години, 6-та - 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40 - 80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) - 11,09 +- 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 +- 2,25 мм рт.ст., p << 0,01. Зміни середньодобового діастолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом - 8,38 +- 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 +- 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою - 13,06 +- 2,65/9,76 +- 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 +- 1,62/7,00 +- 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом - 16,48 +- 2,86/12,56 +- 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 +- 1,53/5,40 +- 1,89 мм рт.ст., p << 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом - на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки: таким чином, дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Зроблено висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші - у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим.

• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Торбас Олександр Олександрович (юридичні науки)
• Торбас Олена Олександрівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)
• Граніч Володимир Миколайович (медичні науки)
• Поліщук Світлана Анатоліївна (психологічні науки)
• Поліщук Світлана Анатоліївна (біологічні науки)
• Радченко Ганна Дмитрівна (медичні науки)
• Живило Ірина Олександрівна (медичні науки)
• Сіренко Оксана Юріївна (медичні науки)
• Крушинська Ніна Анатоліївна (медичні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"