COVID-19 створив серйозну загрозу людству та продемонстрував системність процесів господарської діяльності, створивши "ефект доміно". Спочатку з появою невідомої досі інфекцією зіткнулася лише одна країна - Китай. Однак в умовах тісного взаємозв'язку та взаємозалежності учасників міжнародних господарських відносин COVID-19 поширився на інші країни світу, викликавши пандемію. Ці події свідчать про високий ступінь інтеграції господарських систем в умовах глобалізації, при якій проблеми однієї країни стають загальними та повинні вирішуватися спільними зусиллями всієї світової спільноти. Події другого триместру 2020 р. демонструють системні наслідки COVID-19 - негативні події в системі охорони здоров'я (пандемія, загострення вірусної загрози), каталізація економічної кризи, яку в міжнародних наукових дослідженнях позначили як криза COVID-19. Це вказує на значні ризики погіршення показників економічного зростання та фінансової стабільності. Мета роботи - формування гіпотези, що якщо країна має вищий індекс глобальної конкурентоспроможності в рейтингу, вона повинна мати більшу стійкість стосовно глобальної кризи, ніж менш конкурентоспроможні країни. Зараз занадто рано оцінювати економічні втрати від кризи COVID-19 з будь-якою точністю, але все ж можна зробити деякі попередні оцінки. Експерти Всесвітнього економічного форуму відзначають, що світова економіка погано підготовлена до можливого спаду ділової активності, оскільки минуле десятиліття було "втрачено" в плані прийняття заходів для підвищення продуктивності. Середній показник ІГК4.0 за усіма дослідженими країнами становить 60,7 бала, що означає, що до ідеального стану бракує майже 40 балів. Розвивати країнам необхідно не тільки грошово-кредитну політику, а й інші види економічних стратегій, інвестиції, шукати стимули для пожвавлення зростання продуктивності та антикризові стратегії. Пошук балансу між технологічної інтеграцією й інвестиціями в людський капітал буде мати вирішальне значення для підвищення продуктивності. Недоліки консерватизму були помітні і до кризи COVID- 19, але саме остання змусить управлінців перейти від ідеологічної підтримки Industry 4.0 до конкретного застосування її заходів на практиці. Головним завданням держав у період кризи є досягнення найкращого для суспільства балансу між технологічним і соціальним розвитком. За підсумками системного оновлення ті країни, яким вдасться домогтися найкращого балансу, стануть лідерами. На шляху до цієї мети значний вплив мають культура управління, довіра між суспільством і державою, включаючи готовність населення слідувати вказівкам останньої.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чепелюк Маргарита Ігорівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"