Мета роботи - визначення факторів ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза, враховуючи мікробний чинник. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 47 хворих, які перенесли ургентне хірургічне лікування, з приводу гнійно-запальних захворювань органів малого таза в гінекологічному відділенні міської клінічної лікарні № 1 м. Одеса за 2014 - 2019 рр. Середній вік пацієнтів склав (<$E38,3~symbol С~1,5>) років. Хворі перебували в стаціонарі в середньому <$E10,5~symbol С~0,5> доби. З'ясовано, що початок статевого життя у пацієнток склав (<$E14,6~symbol С~1,66>) років. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення (ГСУ) спостерігалися у 18 жінок (38,3 %), з яких 13 жінок мали штучне переривання вагітності в анамнезі, тобто 72,2 % (RR = 1,22). Із 30 випадків (63,8 %) позитивного інтраопераційного бактеріального засіву 22 жінки (73,3 %) мали в анамнезі штучне переривання вагітності (OR = 1,93). Монокультура визначалася у 24 пацієнток (80,0 %), а мікробні асоціації - у шести жінок (20,0 %). Виявлено залежність між наявністю мікробної асоціації і наявністю в анамнезі жінки штучних абортів (RR = 1,67). За збору анамнезу захворювання, яке передавалося статевим шляхом, відзначали 19 жінок, що становило 40,4 %. З них післяопераційні ГСУ спостерігалися у 12 пацієнток (RR = 2,94). Висновки: під час оцінки відносного ризику встановлено, що найбільше значення для розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого таза мають раніше перенесені інфекції статевим шляхом передачі, артифіціальні аборти, ранній дебют статевого життя, низький рівень контрацепційної культури і проміскуїтет. Показано, що наявність в анамнезі жінки штучних абортів підвищує ризики виникнення гнійно-запального процесу. Так, з 18 хворих, в яких спостерігався розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, 13 жінок в анамнезі мали штучне переривання вагітності, тобто 72,2 % (RR = 1,22). Частота гнійно-септичних ускладнень залежить від тяжкості стану хворого і ознак загальної інтоксикації. У хворих, які перенесли позалікарняний аборт, частота розвитку гнійно-септичних ускладнень становила 100 %, а середня кількість лейкоцитів - <$E22,0~symbol С~3,0> (RR = 3,3, p << 0,05).

• Григор'єв Євген Олексійович (медичні науки)
• Ситнік Павло Олексійович (медичні науки)
• Дьяков Анатолій Валентинович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"