Бактеріальна інфекція є одним з основних патогенетичних аспектів у формуванні ускладнень синдрому діабетичної стопи (СДС). Приєднання інфекції є причиною виконання ампутацій нижніх кінцівок у 25 - 72 % випадків, особливо коли перебіг СДС ускладняється сепсисом. Мета дослідження - з'ясування відмінностей мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений СДС у часовому аспекті для розпрацювання алгоритму проведення направленої АБТ. Обстежено в динаміці 3653 пацієнтів з ускладненим СДС. Сформовано дві групи: 1 - пацієнти, які лікувалися протягом 2010 - 2014 рр. (група порівняння), 2 - впродовж 2015 - 2019 рр. (основна група), які за гендерним співвідношенням (<$Echi sup 2 ~=~0,09>; P = 0,7698) та віком (P = 0,117141) не відрізнялися. Комплекс бактеріологічних досліджень складався з визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, якісного складу мікробних збудників та кількості мікробних тіл на 1,0 г тканин. Для визначення чутливості мікроорганізмів гнійного осередку до антибактеріальних препаратів застосовували автоматизовані системи "Vitek-2" та "BacT/ALERT" (Франція). Усіх хворих на ускладнений СДС оперовано під загальним знеболенням. Як правило, їм виконували операції на передньому відділі стопи та "високі" ампутації. Померло 190 осіб, летальність становила 5,2 %. Проаналізовані дані засвідчують, що у хворих на ускладнений СДС кількість мікробних тіл на 1 г. тканин в осередку інфекції не перевищував 10<^>5 - 10<^>6, тоді як у хворих на сепсис цей показник більш ніж у 50 % випадків був 10<^>7 - 10<^>12. Висів аеробної моноінфекції з гнійних вогнищ у пацієнтів з ускладненим СДС за період з 2010 по 2019 рр. зменшився з 51,4 до 44,4 % (P << 0,05). Водночас рівновага серед збудників змінилася на користь грампозитивної (грам (+)) флори, відповідно з 55,2 до 60,2 % (<$Echi sup 2 ~=~4,76>; P << 0,0291). Динаміка мікробіологічних досліджень вказує на збільшення частки MRSA штамів стафілококів з 23,4 до 43,3 %. Виділені мікробні збудники характеризуються високим рівнем антибіотикорезистентності, особливо до антибіотиків I - II покоління. Висновки: проведені дослідження надають змогу з'ясувати особливості мікробного пейзажу гнійних вогнищ і визначити алгоритми антибіотикотерапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шаповал Сергій Дмитрович (медичні науки)
• Савон Ігор Леонідович (медичні науки)
• Трибушний Олег Володимирович (медичні науки)
• Василевська Лариса Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"