Гліфосат - один із найбільш використовуваних гербіцидів у світі. Він діє як специфічний інгібітор ензиму 5-енолпірувілшикимат-3-фосфат синтази, властивого рослинам і бактеріям, блокуючи синтез ароматичних сполук, проте проявляє і побічні ефекти у тварин, пов'язані з пригніченням імунного захисту й ураженням симбіотичних бактерій. Відомо про його генотоксичність. Біохімічні реакції водяних тварин за його дії досліджені мало. Нещодавно було запропоновано експрес-підхід ex vivo до оцінювання несприятливого впливу без ушкодження організмів. Мета дослідження - перевірити цей підхід до оцінювання токсичності гліфосату для двостулкового молюска. Зразки тканини зябер і травної залози прісноводного двостулкового молюса Unio tumidus піддавали впливу таких концентрацій гліфосату (препарат Roundup MAX): 13,3; 26,7; 66,8 і 133,6 мкг/л протягом 17 год (2 год за 20 <$E symbol Р>C та 15 год за ~ 2 - 4 <$E symbol Р>C). Проаналізовано маркери окисного стресу (загальна антиоксидантна активність, кінцеві продукти перекисного окиснення ліпідів (TBARS) і карбоніли протеїнів (РС)), низькомолекулярні тіоли (GSH/ GSSG і металотіонеїн (МТ)), а також активність холінестерази як показник нейротоксичності. Визначено індекс життєздатності клітин за стабільністю лізосомальних мембран за допомогою тесту утримання нейтрального червоного (NRR). Результати вказують на те, що найнижчі концентрації глікосату спричиняють найпомітніші зміни показників: зниження концентрації МТ (~ удвічі) й активності холінестерази. Загальна антиоксидантна активність значно знижувалася за всіх впливів відповідно до зниження концентрації МТ та/або GSH. Відтак, за умов ex vivo дія препарату гліфосату спричиняє послаблення антиоксидантного потенціалу тканин, пов'язаного з концентрацією клітинних тіолів, і типову для гостротоксичної дії фосфороорганічних сполук нейротоксичність. Однак рівень TBARS і PC не відрізнявся порівняно з контролем, що можна пояснити коротким періодом інкубації тканини. Несподівано показник NRR зростав за дії найвищої використаної концентрації гліфосату, ймовірно, завдяки хелатуючій здатності гліфосату чи інших складових використовуваного препарату. Це дослідження надає змогу виявити ранні біологічні ефекти гліфосату в низьких екологічно реалістичних концентраціях. Подальша перевірка цього підходу потребує порівняння результатів у експериментах ex vivo та in vivo.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Хома Віталій Вікторович (1967–) (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"