Висвітлено результати проведених досліджень угруповань прісноводних молюсків водойм Шацького національного природного парку. Шацькі озера розташовані на межі водних басейнів Балтійського й Чорного морів, що передбачає наявність високого видового різноманіття і рівня динаміки стану гідрофауни. Водно-болотні угіддя району, як і всього Полісся, у 70-х роках зазнали трансформації через осушувальну меліорацію. Утворений згодом Шацький національний природний парк не зміг забезпечити ефективного управління гідрологічним режимом. Зміни торкнулися привабливих для рекреації озер Світязь і Пісочне, швидкість евтрофування яких зросла. Кліматичні аномалії останніх років сприяють підтриманню та поглибленню такого процесу. Однією з ознак евтрофування є заростання берегової лінії та прибережних відмілин, що має наслідком збільшення щільності й різноманіття угруповань водяних молюсків. Малакофауна Шацького поозер'я представлена двома класами - черевоногими (Gastropoda) і двостулковими (Bivalvia). Серед черевоногих молюсків домінують представники підкласу легеневих (Pulmonata), до якого належать більшість прісноводних молюсків. У слабомезотрофних озерах Світязі та Пісочному під час досліджень було виявлено 22 види молюсків, сім із яких траплялися тільки в одній водоймі, 15 - спільні. У Світязі домінував вид Dreissena polymorpha, а у Пісочному - Lymnaea stagnalis. Уперше виявлено молюски інвазійного виду - Potamopyrgus jenkіnsi, екологічні параметри якого у нових локаціях ще не вивчені, й можуть становити загрозу для стану популяцій аборигенних молюсків та інших організмів. В озерних молюсках виявлені фуркоцеркарії - личинки шистосом (Schistosomatidae), які у Європі зумовлюють церкаріозний дерматит людини. Найчастіше захворювання спричиняють представники родів Trichobilharzia і Bilcharziella. Вибірковим обстеженням особин дев'яти видів молюсків (Lymnaea stagnalis, L. palustris, L. peregra, Planorbarius corneus, Planorbis planorbis, Anisus vortex, Viviparus viviparus, V. contectus, Bithynia tentaculata) з'ясовано ураження їх партенітами трематод, зокрема, шистосомами.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"