Розглянуто григоріанський хорал в контексті літургійно-мистецького змісту, виконавської інтерпретації та сучасного музично-теоретичного дискурсу. Цілісно представлено історію розвитку західної монодії впродовж середньовічного періоду з подальшою еволюцією цього явища у наступні століття. Досліджено різноманітні форми, локальні різновиди і хронологічні виміри західної невменної нотації. В цьому важливим методом є порівняння різних нотаційних систем на основі рукописів різного територіального походження, зокрема львівських, які є цінним джерельним матеріалом. Аналіз мелодичного прочитання невмен- ного запису виявляє присутність елементів сучасної музичної теорії, зокрема, звуковисотної та ритмічної складових, що зумовило активну наукову полеміку, зосереджену довкола вивчення специфіки ладо-ритмічної компоненти західної монодії. Досліджено новий напрямок аналізу західної монодії - григоріанської семіології, розробленої о. Еженом Кардіном у середині XX ст. Аналітичні спостереження і висновки школи Кардіна стимулюють відновлення давніх форм і використовуються у виконавській практиці, про що свідчать десятки вокальних ансамблів різних національних шкіл.

• Загнітко Катерина Миколаївна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"