Досліджено лексику туризму української мови. З'ясовано сутність поняття "мова спеціального призначення". Проаналізовано загальнотеоретичні проблеми вивчення термінологічної лексики на початку XXI ст. Виокремлено функції мови спеціального призначення туризму. Сформовано польову структуру терміносистеми. Виділено страти цієї мови (терміни, номени, професіоналізми) та визначено їх роль у поповненні української туристичної лексики. Простежено історію формування лексики туризму, розглянуто основні етапи її становлення. Охарактеризовано особливості подання лексики туризму в лексикографічних джерелах різних часових періодів. Акцентовано увагу на розвиткові ядерних термінів як основи термінополя туризму в українській мові. З'ясовано специфіку функціонально-комунікативної парадигми туристичної лексики. Окреслено її функціональний потенціал у туристичній комунікації. Відзначено нові тенденції у використанні кольороназв у фаховій мові туризму. Особливого значення надано з'ясуванню ролі іншомовних слів як одного з основних джерел поповнення лексики туризму кінця XX - початку XXI ст.

• Півньова Лілія Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"