Докладно висвітлено розгортання діалогу у процесі літературно-художньої творчості, розширено й уточнено літературознавче розуміння цього феномена. Здійснено комплексний аналіз концепту "інтертекстуальність" у межах і за межами постмодерністської парадигми мислення, запропоновано його осмислення в авторському та читацькому аспекті. Конкретизовано теорію літературознавчої та художньої інтерпретації літературного твору, простежено особливості їх здійснення. Завдяки зіставленню понять "художня інтерпретація" та "художня інтерпретаційна модель" уточнено понятійний апарат, який уможливлює теоретичну концептуалізацію художньої творчості як інтерпретації. Вперше в українське літературознавство введено постать Г. Байєрля - драматурга, творчість якого досі залишалася не вивченою вітчизняною наукою. Уперше з погляду сучасної поетики з урахуванням діалогічної сутності й інтертекстуальності розглянуто його драми-обробки. Літературознавча інтерпретація творів драматурга й аналіз особливостей художньої інтерпретації творчості Б. Брехта Г. Байєрлем дозволили детермінувати здійснені обробки як художні інтерпретаційні моделі різних рівнів. Творчість Г. Байєрля й іманентний її синтез теоретичної та художньої інтерпретацій підтверджують висновок про те, що кожен твір реалізується в переосмисленні та подальшій інтерпретації і фактично є інтерпретацією більш давнього твору або позахудожньої дійсності. Зрештою, кожна художня інтерпретаційна модель задає наступним читачам-реципієнтам вектори творчого початку.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Анхим Олексій Іванович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"