Уперше поставлено й вирішено наукову проблему розроблення цілісного доктринального підходу щодо формування виправно-ресоціалізаційної концепції запобігання злочинності у місцях несвободи, на основі чого обгрунтовано пропозиції, спрямовані на запобігання вчинення засудженими нових злочинів, удосконалення законодавства щодо забезпечення особистої безпеки засудженого і персоналу та практики його застосування Державною кримінально-виконавчою службою України. Розкрито кримінологічні засади дослідження злочинності серед засуджених у місцях несвободи як комплексну кримінологічну категорію, надано кримінологічну характеристику злочинності серед засуджених у місцях несвободи та виокремлено її детермінанти, особу, яка вчиняє новий злочин у місцях несвободи, жертву злочину та латентність такої злочинності. Охарактеризовано теорію та систему запобігання злочинності серед засуджених у місцях несвободи та виокремлено її правову основу, зарубіжний досвід, оцінку та ефективність, кримінологічне прогнозування і планування запобігання злочинності серед засуджених у місцях несвободи. Розроблено загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуально-профілактичні заходи запобігання вчинення засудженими у місцях несвободи окремих видів злочинів та удосконалено шляхи їх реалізації в установах виконання покарань Міністерства юстиції України.

• Богатирьов Андрій Іванович (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"