Одним із основних факторів регуляції менструального циклу є пролактин, рівень якого з настанням пубертату починає активно змінюватись. Тривожність є однією з основних характеристик психологічного профілю людини. Тому, впливаючи на рівень тривожності, можна нівелювати вплив хронічного та/або гострого стресу на гіпоталамо-гіпофізарну систему, в тому числі на рівень пролактину. Мета дослідження - визначення корелятивних зв'язків між різними рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії (ГПЛ), вивчення можливостей корекції рівня пролактину шляхом комплексної антистресової терапії. Для досягнення поставленої мети обстежено 94 дівчат-підлітків у період становлення менструальної функції. Для дослідження психоемоційного стану пацієнток використовували шкалу тривожності Спілбергера - Ханіна. Серед дівчат віком 14,0 +- 1,5 року з ГПЛ виявлено наявність гострого та хронічного стресу в 92,2 % випадків. До лікування у дівчат із ГПЛ питома вага високої особистісної тривожності була в 4 рази вищою, а низької особистісної тривожності - у 6 разів нижчою, ніж у здорових дівчат. Питома вага високої ситуаційної тривожності значно перевищувала цей показник у здорових дівчат, помірна ситуаційна тривожність у дівчат із ГПЛ була в 3 рази нижчою, ніж у здорових дівчат. А питома вага низької ситуаційної тривожності у дівчат із ГПЛ була майже в 5 разів нижчою, ніж у здорових дівчат. Через 3 міс від початку лікування питома вага високої та помірної особистісної тривожності у дівчат із ГПЛ зменшилась незначно, а низької особистісної тривожності значно збільшилась після проведеної психологічної корекції. На відміну від особистісної тривожності ситуаційна залежить від умов життя, тому її зміни були суттєвішими після антистресового лікування. Без психологічної корекції у дівчат із ГПЛ відбулись позитивні зміни. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат із ГПЛ знизився на 49,4 % і досяг нормальних показників, у той час як у дівчат без лікування рівень пролактину зменшився тільки на 20,5 % і його рівень залишився дещо вищим верхньої межі норми. Встановлено, що факт наявності у 92,2 % дівчат із ГПЛ гострого або хронічного стресу та високої ситуативної тривожності (70,3 %) і високої особистісної тривожності (39,1 %) свідчить про прямий корелятивний зв'язок між високими рівнями тривожності та наявністю ГПЛ, що підтверджує необхідність проведення комплексної антистресової терапії у дівчат із ГПЛ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Горбунова Ольга Володимирівна (1969–) (медичні науки)
• Горбунова Ольга Володимирівна (технічні науки)
• Юрченко Іван Олексійович (фармацевтичні науки)
• Юрченко Ірина Олександрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"