Turov V. V. Thixotropic system based on mixture of hydrophilic and hydrophobic silica = Тиксотропна система на основі суміші гідрофільного та гідрофобного кремнеземів / V. V. Turov, V. M. Gun'ko, T. V. Krupskaya, L. S. Andriyko, A. I. Marynin, V. N. Pasichnyi // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2020. - 11, № 4. - С. 456-469. - Бібліогр.: 39 назв. - англ.Частинки гідрофільного (ГФіК) (А-300) і гідрофобного (ГФоК) (АМ-1) кремнеземів, взаємодіючи між собою, утворюють вторинні структури, в яких проміжки між непористими наночастинками формують текстурні мезо- та макропори. При додаванні до цієї системи води в процесі механохімічної обробки відбувається утворення композитної системи, яка має тиксотропні властивості. Мета роботи - вивчення фазового стану та параметрів зв'язування води з поверхнею твердих частинок у системах, що складаються з двох частин ГФіК і однієї частини ГФоК кремнеземів при варіюванні вмісту води. Методами <^>1H ЯМР спектроскопії, електронної мікроскопії, лазерної кореляційної спектроскопії, реологічних досліджень вивчено стан води та визначено її термодинамічні параметри, досліджено розподіл за діаметрами частинок композиту. Встановлено, що вода в міжчастинкових проміжках композиту А-300/АМ1 знаходиться у вигляді поліасоціатів, які є аналогічними кластерам і доменам у рідкій воді. Показано, що при збільшенні концентрації води (від 1 до 4 г/г) у композиті підвищується його насипна густина, кількість сильнозв'язаної води та сумарна зміна її вільної енергії. Визначено, що для композитів із різною гідратацією спостерігаються схожі за виглядом розподіли по радіусах кластерів адсорбованої води, де ідентифікуються 2 максимуми за R = 5 - 7 і 20 - 30 нм, а велика частина води входить до складу кластерних структур, радіус яких становить 20 - 40 нм. Показано, що суспензія, приготована на основі суміші 2/1 ГФіК і ГФоК і 3 г/г води, залежно від механічного навантаження, може перебувати в стані в'язкої рідини або вологого порошку та має високі тиксотропні властивості, які проявляються в розведених водних суспензіях. При диспергуванні у водному середовищі такий композит формує агрегати діаметром 80 - 100 і 200 - 1000 нм, що свідчить про інтенсивні міжчастинкові взаємодії. Енергія взаємодії поверхні наночастинок у композиті з водним середовищем збільшується від 12 до 18 Дж/г із зростанням вмісту води від 1 до 4 г/г. Під впливом навантаження зсуву в'язкість розведеної суспензії зменшується на порядок, а потім відновлюється на рівні, який перевищує вихідний майже в 2 рази. Встановлено, що отримана колоїдна система в водному середовищі є необоротною і під впливом механічного навантаження в робочому циліндрі віскозиметра змінює свої в'язкісні властивості в бік збільшення. Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.231 + Г582
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|