Мета дослідження - проаналізувати й узагальнити погляди представників російської консервативної та ліберальної думки у другій половині XIX - на початку XX ст. на становище польського етносу в Російській імперії й можливі шляхи розв'язання проблемного "польського питання". Методологія грунтується на принципах історизму, об'єктивності, усебічності, детермінізму, наступності, системності. Для досягнення поставленої мети здійснено комплексне використання різноманітних дослідницьких методів як загальнонаукових (логічного аналізу, синтезу, узагальнення), так і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-ситуаційного, термінологічного аналізу). На основі широкого кола джерел схарактеризовано візію найбільш репрезентативних представників російського політикуму консервативного та ліберального напрямів на "польське питання" та обгрунтовано фактичну неможливість його розв'язання в конкретних історичних умовах. Висновки: російсько-польські відносини існували у замкненій системі нерозв'язного комплексу політичних, соціальних, етнічних і національних суперечностей. Політика державного терору щодо поляків із боку царату викликала зворотну хвилю національно-визвольного руху, під час пікових виявів якого також подекуди виявлялися елементи тероризму. Більшість російських консерваторів стояли на позиціях державного націоналізму, ідеологічну форму якого в її консервативній моделі може бути визначено як поєднання ідейного монархізму, великодержавного шовінізму та реакційного консерватизму. Виразне акцентування уваги консерваторів на переважанні культурно-духовних цінностей російського народу об'єктивно наповнювало консервативну модель націоналістичним змістом. Пріоритетним напрямом визначалася "боротьба з інородницьким засиллям" (насамперед з єврейським) і сепаратизмом "окраїн" (передусім польським національно-визвольним рухом) адміністративно-розпорядчими, соціально-культурними та економічними методами. Ліберали трактували національні рухи як потенційного союзника в боротьбі з самодержавно-бюрократичним ладом, одночасно виступаючи за збереження єдиного політичного простору. Причину загострення "польського питання" вони вбачали в політичному терорі царату. На їх думку, зруйнування самодержавного ладу та децентралізація сприяли б національному примиренню.

• Гула Руслан Володимирович (історичні науки)
• Передерій Ірина Григоріївна (історичні науки)
• Передерій Ірина Григорівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"