У ході дослідження використано такі методи: емпіричні (спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, дедукція, пояснення), а також системний - конкретно-соціологічний. Об'єкт дослідження - пресово-інформаційна діяльність Асоціації українців Америки (АУА) (1968 - 2001) та його інформаційного органу "Наш голос". Одне з небагатьох громадсько-політичних об'єднань у діаспорі, яке представляло інтереси ліберально-демократичного сегменту української громади США і Канади, інформуючи громаду про загальнонаціональні події в житті діаспори та України, тим самим виконуючи роль комунікатора, журнал "Наш голос" намагався керуватися свободою слова, балансом думок і точок зору, точністю подачі інформації. Журнал часто піднімав надзвичайно гострі та болючі питання з історії України, міжнаціональних стосунків, соціальних і політичних проблем діаспори. Від самого початку своєї діяльності "Наш голос" поставив собі за завдання стати трибуною вільного слова і надати можливість вільного його вислову, публічного дебатування громадських справ. Він був задуманий як інструмент для тієї частини громади в США, яка намагалася упорядкувати громадське життя української спільноти. На скільки це було можливим і Асоціації українців Америки, і "Нашому голосу" ці завдання вдавалося реалізовувати, хоч говорити про те, що організація стала основним учасником громадського і політичного життя українців у США навряд чи варто. Хоча АУА і декларувала те, що "Наш голос" призначений не тільки для української громади в США, але також для українців у Канаді, Великій Британії, Німеччині, Австралії та інших місцях поселення, проте, такого широкого розповсюдження він не набув, маючи лише поодиноких передплатників у цих країнах. Місячник подавав багато дечого такого, чого інша українська преса в діаспорі не друкувала. Частіше за все це були критичні, але конструктивні, думки авторів стосовно публікацій в інших виданнях. Увагу редакція звертала на коментарі до загальнонаціональних подій як в Україні, так і в Америці, як також і світових. Виконуючи роль комунікатора української діаспори у Західному Світі, "Наш голосі тим самим допомагав творити інформаційно-духовну єдність всіх українців поза межами України. Наголошено на тому, що видання від самого початку фінансово базувалося виключно на передплаті й пожертвах на пресовий фонд, а редактори працювали на безоплатній основі. Це один із небагатьох прикладів в історії української преси поза межами України. Декларуючи себе як орган частини української демократичної громади, редакція завжди декларувала журнал як продовження таких видань, як "Проблеми" (1947 - 1948) і "Листи до Приятелів" (1953 - 1967). Те, що "Наш голос" упродовж більш ніж 30 років виконував своє завдання, залишаючись фінансово незалежним та ідеологічно нейтральними, вже говорить про певну продовжуваність із названими виданнями, що і вводить його до історії української журналістики в еміграції. Досліджено пресово-інформаційну діяльність Асоціації українців Америки (АУА) (1968 - 2001) та його інформаційного органу "Наш голос". Результати досліджень можуть бути використані під час розвитку заходів з інформаційної культури на державному та індивідуальному рівнях.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Богуславський Олег Вікторович (філологічні науки)
• Богуславський Олександр Володимирович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"