Мета дослідження - виявлення та оцінювання морфологічного субстрату плацентарних порушень за урогенітальних інфекцій (УГІ) у жінок зі спонтанними абортами та викиднем, який не відбувся, а також у жінок із діагнозом "інфекції, що передаються статевим шляхом" (ІПСШ), які народили у строк. Було проведене морфологічне дослідження зразків від 80 жінок репродуктивного віку. Пацієнток було розподілено на 4 групи. На першому етапі було виконано гістологічне та імунофлюоресцентне дослідження абортусів у двох групах жінок зі спонтанними абортами та викиднем, що не відбувся. До I групи було включено 20 пацієнток із УГІ, до II групи - 20 неінфікованих жінок. Другий етап передбачав органометричне та гістостереометричне дослідження плацент від жінок, що народили у строк. До III трупи дослідження увійшли жінки (n = 20) з діагнозом ІПСШ без диференціювання форм інфекційного процесу, які народили у строк; до IV групи - жінки (n = 20), які не були інфіковані і також народили у строк. Морфологічне дослідження абортусів у інфікованих пацієнток встановило, що за УГІ характерними є виражені запальні зміни у формі децидуїту (9 зразків - 45 %); хоріоніту (5 зразків - 25 %) та синцитіального ендометриту (2 зразки - 10 %). У 25 % зскребків (5 зразків) виявлено морфологічну картину некробіозу. Окрім того, були виявлено: амніоніт (6 зразків - 30 %), вілізит (4 зразки - 20 %) та базальний децидуїт (3 зразки - 15 %). У групі неінфікованих жінок основними патоморфологічними змінами були ознаки незрілості плаценти і зміни васкуляризації та склерозування ворсин. У більшості вивчених послідів від жінок, що народили у строк, у разі УГІ відзначали суттєві зміни ворсинчастого хоріона із залученням до патологічного процесу ворсин різного калібру. Реєстрували достовірне збільшення питомої ваги мікропатології. Установлено наявність дрібних некрозів ворсин у майже 1/3 випадків всіх спостережень, виявляли значні ділянки некрозів, але достовірної відмінності у групах порівняння не було. При цьому фіксували зниження об'єму хоріального епітелію у порівнянні з контрольною групою. Заключення: патоморфологічні зміни абортивного матеріалу та послідів від жінок з ІПСШ відображали основні ланки патогенезу інфекційного та запального процесів і були відмінними від таких змін за відсутності даної патології. Зокрема, за УГІ характерними є зміни, пов'язані із запальними проявами в абортусах, а у групі неінфікованих жінок - з ознаками незрілості плаценти та змінами васкуляризації та склерозування ворсин. Під час проведення гістостереометрії також було виявлено значні відмінності у структурі плацент жінок III (основної) та IV (контрольної) груп, зокрема, достовірне збільшення питомої ваги мікропатології. Питання профілактики ускладнень вагітності та прегравідарної підготовки у жінок із встановленим діагнозом ІПСШ є ключовими для запобігання репродуктивним втратам.

• Кротік Олена Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"