Мета дослідження - вивчення у динаміці першої половини вагітності особливостей гемодинаміки у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Обстежено 299 вагітних. До основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ: I група - 94 жінки з трубно-перитонеальним фактором безплідності, II група - 87 жінок з ендокринним фактором безплідності, III група - 68 жінок, безплідність яких зумовлена чоловічим фактором. Вагітним проведено допплерометричне визначення показників маткових артерій, артерій пуповини та середньомозкових артерій плода. До контрольної групи увійшли 50 жінок зі спонтанним настанням вагітності та її фізіологічним перебігом. Установлено, що найбільш високу інтенсивність гемодинаміки у басейні маткових артерій в 11 - 12 тиж гестації реєстрували у групі пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. У результаті аналізу одержаних даних встановлено, що у 16 - 17 тиж гестації найбільш високу інтенсивність кровотоку у басейні маткових артерій реєстрували у контрольній групі. Так, показники систоло-діастолічного співвідношення правої й лівої маткових артерій у цих обстежуваних становили 1,6 (1,5 - 1,8) і 1,8 (1,6 - 2,0). У вагітних основної групи показники були вірогідно вищі (в 1,2 - 2,0 разу; p << 0,0001). Систоло-діастолічне співвідношення у маткових артеріях у III групі становило 2,1 (1,9 - 2,6); 2,2 (1,9 - 2,5), у II групі - 3,1 (2,5 - 3,3); 2,2 (1,9 - 2,5), у I групі - 2,6 (2,5 - 3,2); 2,7 (2,5 - 2,9). На відміну від обстежуваних контрольної групи, у яких систоло-діастолічне співвідношення в артеріях пуповини плода становило 3,4 (3,3 - 3,5), у пацієнток III групи відзначали вірогідно більш високу інтенсивність пуповинного кровотоку (S/D - 3,3 (3,5 - 3,6); p = 0,03). У той самий час, фетоплацентарна гемодинаміка у пацієнток II і I груп характеризувалась достовірним збільшенням числових значень показників кровотоку в артеріях пуповини (S/D - 4,5 (4,4 - 4,7); p = 0,0001 і 3,5 (3,5 - 3,6); p = 0,03 відповідно). У пацієнток контрольної групи систоло-діастолічне співвідношення у середній мозковій артерії плода у 16 - 17 тиж гестації становило 3,4 (3,4 - 3,5), практично повністю збігаючись із аналогічним показником в артерії пуповини (S/D - 3,4 (3,3 - 3,5). У пацієнток III групи відзначено вищу інтенсивність кровотоку, про що свідчили вірогідно нижчі (S/D 3,2 (3,1 - 3,3) у порівнянні з контрольною групою (S/D 3,4 (3,4 - 3,5) абсолютні значення систоло-діастолічного співвідношення. Підвищення інтенсивності кровотоку у середньомозковій артерії плода (на тлі підвищення судинного опору в артерії пуповини) реєстрували й в обстежуваних II групи (S/D - 2,8 (2,7 - 2,9). У плодів обстежених з I групи виявлено найвищі абсолютні значення систоло-діастолічного співвідношення у зазначеній судині - 4,4 (4,3 - 4,5), що характеризують суттєве зниження інтенсивності церебрального кровотоку у порівнянні з усіма аналізованими групами. Заключення: результати дослідження надають змогу віднести допплерометрію до високоінформативних методів дослідження, що надають змогу передбачити гемодинамічні зміни системи мати - плацента - плід залежно від виду безплідності, провести профілактичні заходи та вчасно розпочати корекцію.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чорна Ольга Олександрівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"