Мета дослідження - простежити пошук шляхів українсько-польського діалогу на початковому етапі Другої світової війни. Висвітлено основні дискусії в українському питанні під час формування політичного курсу польського уряду в екзилі та його структурних підрозділів від початку війни й до середини 1941 р. Виокремлено головних "гравців" цих політичних процесів та їх дії. Проаналізовано обставини, хід, наслідки і причини неуспіху. Основну увагу зосереджено також на ініціативах уряду Української Народної Республіки в екзилі щодо досягнення співпраці з еміграційним польським урядом та його західними союзниками. Методологія грунтується на принципах критичного аналізу архівних джерел, методах порівняльного аналізу джерел та історіографії. На підставі мало- або й невідомих документів із польських, британських, американських та канадських архівів висвітлюється мотивація українських і польських політиків у пошуках компромісів задля співпраці в боротьбі проти СРСР та нацистської Німеччини. Особливу увагу приділено з'ясуванню проблем, що супроводжували політичний процес досягнення консенсусу між українцями й поляками. Висновки: із боку українського та польського еміграційних урядів було докладено багато зусиль для досягнення порозуміння зі спірних питань. Незважаючи на це сторони не змогли дійти згоди через різні погляди на територіальні й інші політичні питання. Суттєва увага до налагодження діалогу у планах польського й українського екзильних урядів може бути розцінена як добрий доказ пошуку ними співпраці на початковому етапі Другої світової війни.

• Боляновський Андрій Валентинович (1974–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"