Частота поранень органів грудної порожнини в загальній структурі бойової хірургічної травми перебуває на рівні 7 - 12 % та залишається незмінною від Другої світової війни до сучасних військових конфліктів. Переважна більшість з них (до 72 %) - осколкові вогнепальні поранення. Утворення вогнепальної рани відбувається внаслідок дії ударної хвилі; поранюючого снаряду; енергії бічного удару та вихрового сліду. Форма, розмір, особливості ранового каналу визначаються кінетичною енергією поранюючого агента та фізичними властивостями пошкоджених тканин. Легенева паренхіма нещільна й еластична, томукулі малого калібру з невеликою енергією завдають їй мінімальної шкоди. Рановий канал добре диференціюється на КТ-зрізах. Його порожнина виповнена кров'ю, фрагментами зруйнованих тканин, повітряними пухирцями. По периферії визначається зона контузії (ущільнення типу матового скла). Осколкові поранення можуть призводити до розривів легеневої паренхіми з крововиливами, білатеральної контузії легень, пошкоджень кісткового каркасу та м'яких тканин грудної клітки. Пошкодження судин з масивним крововиливом до плевральної порожнини й напруженим гемопневмотораксом є однією з основних причин летальності у разі проникаючих поранень. Уваги за променевого обстеження постраждалих потребують трансмедіастінальні вогнепальні поранення, заброньова травма та кульова емболія. Метою променевої діагностики сучасної бойової травми є виявлення й повноцінна характеристика пошкоджень та їх ускладнень. Обсяг діагностичної інформації визначається рівнем медичної допомоги.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дикан Ірина Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"