Мета роботи - вивчити стан органів малого таза у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки залежно від виду лікування на основі ультрасонографічного моніторінгу. Обстежено 299 жінок репродуктивного віку. Пацієнток було розподілено на три групи: 1-шу групу склали 159 жінок із лейоміомою матки (ЛМ), яким проведено хірургічне лікування, 2-гу групу - 120 жінок з ЛМ, яким було проведено консервативне лікування, 3-тю групу контролю склали 20 здорових жінок репродуктивного віку. З метою одержання найбільш повної інформації щодо розмірів матки, структури і топографії міоматозних вузлів (МВ), особливостей їх васкуляризації пацієнткам проводилося ультразвукове (УЗ) дослідження до та через 3 міс після лікування. УЗ дослідження середніх параметрів тіла матки в основних групах показало перевищення цих показників відносно контрольної групи (у 3,2 разу в 1-й групі і в 1,3 разу у 2-й групі). Об'єм матки був більше у жінок 1-ї групи у порівнянні з жінками 2-ї та 3-ї груп (p << 0,05). У більшості випадків, у 139 (49,0 %) жінок основних груп, локалізація міоматозних вузлів (МВ) була інтрамуральна з центральним ростом, при цьому не змінювалась конфігурація матки зовні та не відбувалась деформація її порожнини. У той час, як інтрамуральні вузли з цетрипетальним ростом деформували порожнину матки в 39 (14,0 %) випадках, а центрифунгальним - у 100 (36,0 %) обстежених - її контур. Для жінок із найбільшими розмірами матки був характерним змішаний і центральний тип ангіоархітектоніки. Під час динамічного УЗ обстеження в жінок після консервативної міомектомії, що не одержували додатково гормональної терапії, рівень перфузії міометрія був вищим, ніж у тих, хто одержував до та після лікування гонадотропін рилізинг гормони, що може бути прогностично більш сприятливим для виникнення рецидиву ЛМ. Жінки 2-ї групи після одержання консервативного лікування мали позитивну тенденцію щодо зменшення об'єму матки та МВ. Висновки: УЗ дослідження можна вважати високоінформативним, неінвазивним методом, що допомагає встановити наявність, розміщення, структуру, розміри МВ, виявити супутню патологію органів малого таза, а також у доповненні з кольоровим доплерівським картуванням та імпульсним доплером виявити наявність пухлинного кровообігу. Ехографічна та доплерометрична оцінка ЛМ поряд з особливостями васкуляризації в діагностичному алгоритмі допомагає диференційовано підходити до вибору методу лікування (консервативного або хірургічного).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Корнацька Алла Григорівна (1952–) (медичні науки)
• Дубчак Алла Єфремівна (медичні науки)
• Флаксемберг Майя Аркадіївна (медичні науки)
• Баранецька Ірина Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"