Роботу присвячено вирішенню проблеми хірургічного лікування постраждалих з травмами органів малого тазу та заочеревинного простору в умовах масивної крововтрати шляхом розробки нових методів гемостазу. Експериментальний розділ роботи вирішував питання; обґрунтування відповідності тяжкості внутрішньотканевої кровотечі та пошкоджень внутрішньотазових органів з тяжкістю ушкодження кісток тазу, оцінку ефективності застосування методу балонного гемостазу у разі пошкодження кістково-зв'язкового апарата тазу. Дослідження проводилися на 50 трупах людей обох статей, померлих у віці 20-75 років від травм і захворювань, не пов’язаних з патологією кістково-суглобової системи. В результаті експерименту було доведено, що використання методики балонного гемостазу для тимчасової зупинки кровотечі дає змогу зменшити швидкість крововтрати, наростання заочеревинної гематоми, та попередити розвиток гнійно-септичних ускладнень і поліпшує умови для наступного надання допомоги та послідовності її виконання залежно від об’єму загальної травми. Вивчення стану судинно-тромбоцитарного і плазмово-коагуляційного ланок гемостазу у постраждалих з травмою органів малого тазу та заочеревинного простору свідчить про посилення внутрішньосудинного згортання у вигляді: гіперагрегації тромбоцитів - спонтанна і індукована, збільшення активності чинника Віллебранта, гіперкоагуляційних зрушень, гіперфібриногенемії, збільшення змісту маркерів тромбінемії (РФМК і Д-дімер). У гострому періоді травми відзначаються різноспрямовані зрушення в системі гемостазу у виді: гіпоагрегації і зменшенні ретракції тромбоцитів, активації фібринолізу при одночасному збільшенні рівня маркерів тромбінемії, РАІ — 1 і активності чинника Віллебранда. У клінічному розділі роботи ретроспективно та проспективно проаналізовано лікування 114 постраждалих з травматичними ушкодженнями органів малого тазу та заочеревинного простору, що супроводжуються масивною крововтратою. В результаті було розроблено та впроваджено в клініку метод балонного гемостазу. Застосування запропонованої хірургічної тактики дало змогу зменшити кількість ускладнень з 32,4 % до 17,8 %, тобто у 1,8 раза , скоротити строки лікування в середньому з 19,8 до 13,4 ліжко-дня, тобто у 1,4 раза , скоротити добову летальність з 16,0 % до 12,1 %, тобто у 1,3 раза та знизити загальну летальність з 30,4 % до 22,4 %, тобто у 1,3 раза.

• Мірошниченко Юрій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"