Роботу присвячено дискурсу "домашнє насильство" та стратегії його розгортання в державній політиці України. Акцентовано увагу на тому, що домашнє насильство є проявом неправомірної поведінки в сім'ї, побуті, родині та породжує ризик учинення суспільно-небезпечного діяння. Критерії окреслення криміналізації домашнього насильства безпосередньо пов'язані з панівною правовою культурою суспільства. Характерно, що зі зміною суспільної конфігурації суспільство стає вразливішим до критеріїв насильницької, неправомірної поведінки в сім'ї, побуті, родині, позначаючи індивідуальні траєкторії та суперечливі стереотипні дискримінаційні уявлення. Відповідно, важливим аспектом державної політики щодо подолання негативних, насильницьких, руйнівних світоглядних стереотипів у сім'ї, побуті, родині є внесення змін, доповнень у національне законодавство щодо запобігання, протидії домашнього насилля. Виявлено, що чинним законодавством України виокремлено чотири форми домашнього насильства: фізичне, економічне, психологічне, сексуальне. У проведеному дослідженні висвітлено результати соціологічного дослідження та практику судових рішень, розглянуто психологічний статус учасників домашнього насильства, окреслено соціально-економічні чинники. Підкреслено взаємозв'язок соціально-економічних умов та психоневрологічного статусу учасників домашнього насильства. Установлено, що непоодинокими є випадки вчинення домашнього насильства у стані алкогольного сп'яніння. Наголошено, на виокремленні статусу дитини як кривдника та дитини, яка постраждала від домашнього насильства. Зосереджено увагу на використанні термінового заборонного та обмежувальних приписів та виокремлено застосування Типової програми для кривдників. За результатами дослідження сформульовано висновки і пропозиції юридично-психологічних аспектів щодо домашнього насильства. Наголошено, що одним із пріоритетних напрямів має стати підвищення соціального забезпечення вразливим категоріям населення; розвиток критичного мислення, вольових якостей, самовиховання, самовдосконалення особистості, її соціальна та громадянська компетентність. Сформульовані в науковій статті висновки і пропозиції можуть бути використані в різних видах діяльності: науково-дослідній; правозастосовній; у навчальному процесі; громадській; просвітницькій.

• Зінсу Ольга Іванівна (1970–) (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"