Мета роботи - оцінити рівень та динаміку реалізації ризиків виникнення злоякісних новоутворень у мешканців малих територіальних одиниць Чорнобильської зони у зв'язку з експозицією до низьких доз радіаційного опромінення. Досліджувана популяційна група - населення Бородянського, Іванківського, Поліського районів Київської обл., Лугинського, Народицького та Овруцького р-нів Житомирської обл. Всього - 175,1 тис. мешканців у 2017 р. Період спостереження - 1980 - 2017 рр. Досліджено захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень та їх окремі нозологічні форми, виникнення яких може бути радіаційно-асоційованим (рак щитоподібної залози, рак молочної залози, новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем). Використовувались методи варіаційної статистики, дескриптивної та аналітичної епідеміології. Вплив іонізуючого випромінювання на населення найбільш забруднених радіонуклідами районів зумовлює питання щодо потенційної загрози виникнення негативних онкологічних ефектів, особливо раку щитоподібної залози. Середні сумарні ефективні дози опромінення всього тіла за рахунок радіоцезію впродовж тривалого часу (1986 - 2005 рр.) у мешканців районів (7,6 - 45,8 мЗв) перевищують рівні середніх по Житомирській (5,9 мЗв), Київській (4,9 мЗв) областях і по Україні в цілому (2,48 мЗв) та у мешканців інших районів Півночі країни. Середні поглинуті щитоподібною залозою дози внутрішнього опромінення (161 - 1559 мГр) найбільш вразливої групи населення - дітей та підлітків (0 - 18 років на момент аварії) цих районів, одержані за стислий післяаварійний період, значно перевищують показники Житомирської (87 мГр), Київської (81 мГр) областей та України в цілому (19 мГр). Показники опромінення дорослих мешканців цих територій були нижчими, але значно перевищували середні дози, одержані населенням України і великих територіальних одиниць. Захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень населення 6 районів впродовж перед- та післяаварійного періоду в цілому була нижче національного рівня і показників Київської області та суттєво не відрізнялась від показників Житомирської обл. Разом з тим частота раку щитоподібної залози суттєво перевищила показники доаварійного періоду і Житомирської області. Висновки: одержані результати свідчать про необхідність подальшого моніторингу злоякісних новоутворень у населення не тільки України в цілому та її крупних адміністративно-територіальних одиниць, але й серед мешканців окремих районів, враховуючи ймовірність реалізації ризиків виникнення радіаційно-асоційованих захворювань у віддалений післяаварійний період відповідно до місцевих екологічних умов.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фузік Микола Миколайович (медичні науки)
• Гудзенко Наталія Анатоліївна (медичні науки)
• Базика Дмитро Анатолійович (медичні науки)
• Рижов Антон Юрійович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"