Мета дослідження - аналіз впливу найпоширеніших типів вірусної інфекції (сімейства герпесвірусів та вірусу грипу) на неврологічні і однорічні функціональні наслідки інсульту та визначення предикторів незадовільного відновлення хворих. Обстежено 70 хворих на ішемічний інсульт з помірно тяжким та тяжким неврологічним дефіцитом, у яких на тлі вірусної маніфестації протягом 2 тиж до госпіталізації було виявлено віруси герпесгрупи та грипу в крові (основна група - ОГ). У групу порівняння (ГП) було включено 220 хворих без клінічних ознак вірусної маніфестації, порівняні з ОГ за тяжкістю інсульту, середнім віком та гендерними показниками. Тяжкість неврологічного дефіциту оцінювати за шкалою NIHSS. Функціональне відновлення оцінювали за індексом Бартель (ІБ). Наявність вірусної інфекції (сімейства герпесвірусів та вірусу грипу) вивчали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). ДНК HSV1 було виявлено у 43 (61,4 %) пацієнтів, HSV2 - у 30 (42,9 %), EBV4 - у 19 (27,1 %), CMV5 - у 18 (25,7 %), HHV6 - у 27 (38,6 %), РНК грипу - у 16 (22,9 %). Виключно один тип вірусу був наявний у 21 (30,0 %) хворого, два типи вірусів було визначено у 31 (44,3 %), три та більше типів вірусів - у 18 (25,7 %). За наявності вірусної інфекції відносний ризик незадовільного відновлення неврологічних функцій в ОГ підвищується в 1,99 разу відносно ГП: ВР = 1,99 (95 % ДМ: 1,60 - 2,48). Наявність вірусної інфекції надавала змогу прогнозувати незадовільний регрес з чутливістю 74,3 %, специфічністю 62,7 % та площею під кривою ROC = 0,69. Виявлено від'ємний кореляційний зв'язок між збільшенням кількості типів вірусів у хворих та відсутністю неврологічного покращання: r = 0,370 (p = 0,002). Наявність вірусної інфекції достовірно підвищувала ризик помірної (ПІ) та тяжкої інвалідизації (ТІ) через рік після інсульту, відносний ризик ПІ/ТІ у хворих ОГ щодо хворих ГП становив: ВР = 1,668 (95 % ДМ: 1,256 - 2,214), причому бал ІБ згідно з лінійним регресійним аналізом обернено залежав від кількості вірусів у хворих, лінійний R<^>2 = 0,423 (коефіцієнт кореляції r = -0,660). За наявності у крові двох типів вірусів ймовірність незадовільного відновлення збільшувалась в 1,5 разу (ВР = 1,562; 95 % ДМ: 1,064 - 2,265), трьох і більше вірусів - у 2,5 разу (ВР = 2,511; 95 % ДМ: 1,888 - 3,340). Через рік після інсульту відзначали достовірний кореляційний зв'язок між меншим балом ІБ та наявністю в асоціаціях HSV1: r = 0,323, CMV: r = 0,351, EBV: r = 0,430. За наявності у крові щонайменше двох типів вірусів, зокрема HSV1 + CMV та HHV6 + CMV, відносний ризик ПІ та ТІ зростає в 2,9 разу. Заключення: наявність вірусної інфекції достовірно підвищує ризик незадовільного регресу неврологічного дефіциту, надає змогу прогнозувати несприятливе неврологічне відновлення з достатньо високою чутливістю та специфічністю. У пацієнтів з вірусною маніфестацією та виявленням вірусу в крові функціональне відновлення через рік після інсульту достовірно гірше, ніж у хворих без такого. Це стосується меншого середнього балу ІБ та відсотку хворих з мінімальним обмеженням функцій. За збільшення кількості персистуючих вірусів до двох та понад два підвищується відносний ризик ПІ та ТІ через рік після інсульту, з найбільшим показником у разі наявності EBV та CMV в асоціаціях.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Черенько Тетяна Макарівна (медичні науки)
• Турчина Наталія Степанівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"