Хмизов С. О. Динаміка відновлення сили м'язів стоп у дітей із рецидивами вродженої еквіноварусної клишоногості після хірургічного лікування за методикою Понсеті / С. О. Хмизов, Г. В. Кикош, О. Д. Карпінська, М. Ю. Карпінський // Травма. - 2021. - 22, № 1. - С. 20-25. - Бібліогр.: 13 назв. - укp.У разі рецидивів уродженої еквіноварусної клишоногості (УЕВК) у дітей віком 3 - 10 років підходи до лікування значно відрізняються. Так, лікування рецидивів УЕВК у дітей віком 3 - 10 років після первинного консервативного лікування за методом Понсеті проводиться із виконанням транспозиції сухожилка переднього великогомілкового м'яза на III клиноподібну кістку. Лікування рецидивів УЕВК у дітей віком 3 - 10 років після традиційних методик лікування є більш складним і менш ефективним. Мета роботи - визначити особливості відновлення сили груп м'язів стопи у дітей із рецидивами УЕВК до та після хірургічного лікування за методом Понсеті та після традиційних методик лікування. Проведені динамометричні дослідження 65 дітей із рецидивами УЕВК. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: група I (33 дитини) - традиційні методики, які передбачали початкове хірургічне втручання для повного виправлення всіх компонентів деформації; група II (32 особи) - метод Понсеті. Усім хворим проводили динамометрію груп м'язів тильних згиначів і підошовних розгиначів стопи. Дослідження проводили до лікування, через 6 місяців після операції та через 1 рік. Результати проведеного дослідження показали, що у хворих, яких лікували за методом Понсеті (група II), сила груп м'язів тильних згиначів стопи статистично значимо (p = 0,002) збільшувалась вже до 6-го місяця після оперативного втручання. У хворих, яких лікували традиційними методами, статистично значущі зміни сили тильних згиначів стопи спостерігали тільки до 12-го місяця після оперативного втручання. У хворих I групи статистично значущі збільшення (на рівні p << 0,05) сили груп м'язів підошовних розгиначів стопи спостерігали на всіх етапах дослідження. У хворих, яких лікували за методом Понсеті, статистично значуще (p = 0,028) зростання сили підошовних розгиначів стопи спостерігали тільки на першому етапі (до 6 міс.). В подальшому збільшення сили м'язів підошовних розгиначів стопи помітно сповільнювалось і становило в середньому 0,2 +- 2,3 кг, що не є статистично значущим (p = 0,880). Висновки: у дітей I групи збільшення сили м'язів відбувається більш повільно, ніж у II групі, і збільшення сили м'язів за відсотком порівняно з початковими показниками значно менше. Через 12 місяців після операції у дітей практично повністю відновлюється відношення сили тильних згиначів до підошовних розгиначів, що обгрунтовує доцільність використання методу Понсеті як первинного методу лікування УЕВК у дітей. Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.285.605.3-5
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|