Визначення факторів ризику та проведення попередньої оцінки загального серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) - найважливіше завдання в клінічній практиці. У більшості пацієнтів, окрім підвищеного артеріального тиску (АТ), відмічаються інші фактори ССР, які підсилюють один одного, що призводить до збільшення загального ССР. Одним із факторів ССР є підвищена жорсткість артерій. Визначення жорсткості артерій проводять за допомогою методу визначення швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). Другим незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань є підвищений вміст загального гомоцистеїну (ГЦ) в крові. Мета роботи - оцінити зв'язок гіпергомоцистеїнемії (ГГц) з жорсткістю судин у пацієнтів із АГ. Дослідження виконано в рамках дослідження ХІПСТЕР в Україні. У дослідження було включено 40 пацієнтів з I і II ступенем АГ (середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного АТ - 155,88/92,60 +- 1,63/1,43 мм рт.ст.), частота серцевих скорочень - 71,40 +- 1,29 уд/хв. Середній вік хворих становив 55,85 +- 2,09 року (26 - 74). Пацієнтів із рівнем ГЦ <$E symbol У~10> мкмоль/л визначали як пацієнтів з ГГц (Н-тип АГ). Жорсткість судин визначали за ШППХ. Виявлено, що на початку дослідження 75 % (30 пацієнтів з м'якою та помірною АГ) мали Н-тип АГ з підвищеним рівнем ГЦ. Пацієнти з Н-типом АГ (ГГц) і АГ без ГГц не відрізнялися за віком, тривалістю АГ. При цьому пацієнти з Н-типом АГ мали більші масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ). Офісний САТ у пацієнтів з Н-типом АГ на початку і через 6 місяців лікування був вищим порівняно з пацієнтами без ГГц (156,45 +- 1,04 мм рт. ст. проти 152,55 +- 1,41 мм рт.ст. на початку (p << 0,05) і 130,65 +- 0,96 мм рт.ст. проти 126,97 +- 1,08 мм рт. ст. через 6 місяців (p << 0,05)). ІМТ на початку дослідження з Н-типом АГ - 30,72 +- 0,39 кг/м<^>2 проти 28,34 +- 0,69 кг/м<^>2 без ГГц (p << 0,05). Пацієнти з Н-типом АГ гірше досягали цільових рівнів АТ на тлі лікування, і в них були високі показники артеріального тиску на початку. Пацієнти з Н-типом АГ порівняно з пацієнтами без ГГц мали більш виражений ступінь інсулінорезистентності (за рівнем індексу НОМА), меншу швидкість клубочкової фільтрації як на початку, так і в кінці лікування. За даними добового моніторування АТ до початку лікування пацієнти з Н-типом АГ порівняно з пацієнтами з АГ без ГГц мали достовірно більш високий рівень САТ. Після регресійного аналізу рівень гомоцистеїну асоціювався зі ШППХ по артеріях еластичного типу (ШППХел) незалежно від ступеня зниження АТ (ШППХел (6 місяців), м/с, <$E beta~=~0,307>, P = 0,001). Висновки: чоловіча стать, індекс маси тіла, швидкість клубочкової фільтрації, рівень глюкози крові, рівень офісного і центрального артеріального тиску асоціювалися з підвищеним рівнем гомоцистеїну в сироватці.

• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Торбас Олександр Олександрович (юридичні науки)
• Торбас Олена Олександрівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)
• Граніч Володимир Миколайович (медичні науки)
• Сіренко Оксана Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"