Синдром обструктивного апное сну (СОАС), особливо тяжкого ступеня, пов'язаний із фатальними та нефатальними серцево-судинними подіями. СОАС та артеріальна гіпертензія (АГ) мають достовірні взаємозв'язки, і дана супутня патологія є дуже поширеною та пов'язана зі збільшеним ризиком серцево-судинних захворювань. Однією з причин є підвищена жорсткість артерій. Неінвазивним показником жорсткості артерій є швидкість поширення пульсової хвилі в аорті, що рекомендована сучасними настановами для оцінки серцево-судинного ризику. Мета дослідження - оцінити зміни жорсткості артерій у пацієнтів з АГ та СОАС та можливості її корекції при лікуванні постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапія). У дослідження були включені 185 пацієнтів із легкою та середньою АГ (49,8 +- 0,8 року), які були розподілені на групи: 1-ша - пацієнти, у яких був СОАС (n = 148), 2-га - пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 37). Вони пройшли клінічне та спеціальне обстеження: сомнологічне дослідження за допомогою двоканального портативного монітора, оцінку денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, вимірювання офісного артеріального тиску та добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі. За 10 місяців подальшого дослідження були включені 105 пацієнтів, які були розподілені на 4 підгрупи: А - пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС на СРАР-терапії (n = 23), В - пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС без СРАР-терапії (n = 29), С - пацієнти з легким ступенем СОАС (n = 29), D - пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 24). Усі пацієнти отримували подібну антигіпертензивну терапію відповідно до Рекомендацій ESC/ESC 2013 р. У пацієнтів з АГ та СОАС (середній індекс апное/гіпопное - 38,10 +- 2,51 події/год) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній рівень АГІ - 3,02 +- 0,25 події/год) був значно вищий індекс маси тіла (35,20 +- 0,57 проти 30,60 +- 0,79 кг/м<^>2, P << 0,001), а також рівень глюкози в крові (107,2 +- 2,2 проти 98,0 +- 2,5 мг/дл, P = 0,045), рівень сечової кислоти (6,17 +- 0,10 проти 5,5 +- 0,3 мг/дл, P = 0,048) та індекс маси міокарда лівого шлуночка (115,80 +- 2,39 проти 104,60 +- 4,56 г/м<^>2, P = 0,035). Протягом 10 місяців спостереження в пацієнтів з АГ та СОАС на фоні CPAP-терапії спостерігалося достовірне зниження швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (із 12,20 +- 0,63 до 10,05 +- 0,43 м/с, P = 0,009), офісного систолічного артеріального тиску (від 143,80 +- 132,70 до 132,70 +- 2,33 мм рт.ст., P = 0,021) та офісного діастолічного артеріального тиску (від 93,80 +- 3,31 до 86,00 +- 3,19 мм рт.ст., P = 0,012). У пацієнтів центральний систолічний артеріальний тиск зменшився з 130,30 +- 3,97 до 119,70 +- 2,97 мм рт.ст., P = 0,012). Висновки: поєднання терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах та антигіпертензивної терапії покращує еластичність артерій та допомагає досягти цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну середнього та тяжкого ступенів.

• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Крушинська Ніна Анатоліївна (медичні науки)
• Торбас Олександр Олександрович (юридичні науки)
• Торбас Олена Олександрівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)
• Граніч Володимир Миколайович (медичні науки)
• Поліщук Світлана Анатоліївна (психологічні науки)
• Поліщук Світлана Анатоліївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"