Мета роботи - реконструювати той світоглядно-філософський контекст, в якому актуалізується у Декарта феномен людини та завдання спростування скептицизму. Передумовою її реалізації є увага до експлікації особливостей рецепції дослідниками скептицизму та вчення про сумнів; окреслення смислових імплікацій антропологічної інтенції філософування та меж сумніву. Погляд на спадщину Декарта засновано на концептуальних положеннях феноменології, екзистенціалізму та герменевтики. Виходячи з тенденції антропологізації базового проєкту Декарта, спростовано поширену тенденцію кваліфікувати позицію Декарта як скептика, яка базується на поверхових стереотипах щодо знеособленості його філософії. Сучасна рецепція текстів мислителя свідчить про пріоритетність для нього задачі експлікації умов реалізації людиною власного покликання у Всесвіті, яка доповнюється ідеєю меж науки та корелятивного їй сумніву. Відповідно до спростування скептицизму Декартом постає у вигляді турботи про створення сприятливих умов для саморозбудови людини, що передбачає стримане ставлення до сфер моралі та релігії. На базі власного тлумачення філософських шукань мислителя та засновника філософської революції здійснено спробу реабілітації позиції Декарта щодо скептицизму. Звертання до текстів французького філософа засвідчує, що сумнів є для нього засобом створення умов для репрезентації людського в людині. Більш глибоке змістовне прояснення обраного Декартом способу спростування скептицизму передбачає звертання до волі та практичного опанування нової системи смисложиттєвих координат.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Малівський Анатолій Миколайович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"