Послідовно проаналізовано ітерації в архітектурно-мистецькому полі Києва в залежності від соціо-політичних, культурних, економічних, технологічних та інших чинників, що мали безпосередній вплив на означену ґенезу. Креаторський поступ у місті подається як частина глобальних загальносвітових зрушень з виявленням унікальних особливостей та міжнародних паралелей і тотожностей у відповідних трансформаціях. Ґенезу київської архітектури досліджено навколо трьох межових моментів, "криз", що ознаменували собою різку зміну вектору розвитку. Поетапно розглянуто перехід від історично-еклектичних ремінісценцій та Ар Нуво до авангарду; від конструктивізму та раціоналізму до радянської неокласики; від так званого сталінського ампіру до радянського архітектурного модернізму та функціоналізму. Увагу передусім зосереджено саме на цих межових моментах, їх ролі, значенні та наслідках в архітектурі, мистецтві та культурі доби. Окрім внутрішньомистецьких чинників проявлений вплив бекграунду, що за гіпотезою роботи і визначає означені моменти переломів. На кожному з етапів проаналізовано ітерації впливу народних традицій, українського бароко та українського архітектурного модерну. Акцентовані маркери локальної культурної та національної самоідентифікації. Уточнено поняття "естетики" в архітектурі стосовно понятть "традиційної" та "академічної" архітектури; проявлені "живі" та "винайдені" традиції в архітектурно-мистецькому полі періоду. На перетині архітектури та мистецтва проаналізовано вітчизняну монументальну пропаганду 1910-1960-х рр., її формування та трансформації в залежності від означених переходів. Активне використання першоджерел та архівних матеріалів спрямоване на створення незаангажованої, науково-виваженої системи координат, переозначення раніше відомого фактажу з точки зору парадигм сучасного українського архітектурознавства, мистецтвознавства та культурології. Вперше залучено маловідомі та невідомі архівні матеріали, що знаходяться в обмеженому доступі, задля заповнення існуючих лакун. Поетапно та послідовно розглянуто всі три перехідні періоди київської архітектури першої половини XX ст. Означено міжнародний контекст не лише в порівнянні Києву з закордонним досвідом, а й міжнародної ситуації - з вітчизняними здобутками.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Марковський Андрій Ігорович (1988–) (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"