Мета - дослідження еволюції політики США в період президентства Дж. Буша - мол. та Б. Обами за основними зовнішньополітичними напрямами. Головними течіями в теорії міжнародних відносин у США залишались реалізм та лібералізм, але з 1980-х pp. вони поступово змінювали свою "класичну" форму. Ліберальний інтернаціоналізм має унікальний статус, оскільки є не тільки одною з провідних шкіл міжнародних відносин, але й офіційною ідеологію США. Дослідження школи ліберального інтернаціоналізму дають змогу вивчати різновиди концепції світового порядку, що панує в американському суспільстві попри будь-які зміни керівництва. Серед основних напрямів зовнішньої політики адміністрації Буша можна виділити так званий Великий Близький Схід, відносини з Європейським Союзом, країни Латинської Америки, БРІК. Мета розгрому "вісі зла" будь-якими методами суттєво звужувала можливість маневру й призвела до падіння міжнародного авторитету Буша. Буш залишив у спадок дуже напружені відносини з Іраном, отже, адміністрації Обами довелось починати з тези про необхідність докорінної зміни зовнішньополітичної стратегії країни й можливість "перезавантаження" відносин з великими регіональними державами. Зовнішньополітичні пріоритети США за Обами відрізнялися від періоду правління Буша. Нова стратегія глобального лідерства за демократами могла бути реалізована шляхом збереження провідних позицій США в основних міжнародних інститутах (ООН, МВФ, СОТ, НАТО), керівництва регіональними процесами та організації двосторонніх зв’язків з провідними державами світу, що не входять до воєнно-політичних союзів під егідою США - Китаєм, Індією та Росією. Результати адміністрації Обами були контроверсійними. Владна система США гарантує: дії президента обмежені мережами влади, урядовими та неурядовими. Система вибудувана так, щоб насамперед забезпечити правонаступність політики адміністрацій, не зважаючи на їх партійну приналежність та індивідуальні уподобання. Додатковим чинником було те, що Обама вважав головним обов’язком подолання економічної кризи; зовнішня політика займала другорядне місце порівняно з економікою та іншими внутрішньополітичними питаннями.

• Чумак Кристина Олегівна (політичні науки)
• Чумак Ксенія Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"