COVID-19 впливає не тільки на дихальну, а й на серцево-судинну систему. Пошкодження серцево-судинної системи за COVID-19 є багатофакторним. В основі її ураження лежать кілька механізмів, включаючи пряму інвазію, запалення, тромбоз, синтез аутоантитіл та дисбаланс кисню. Запалення спричиняє вивільнення цитокінів, особливо інтерлейкіну-6, та пошкодження кардіоміоцитів. Надмірне вироблення цитокінів призводить до аномальної запальної реакції, яка називається цитокіновою бурею, і, як вважають, є винуватцем серцево-судинних проявів у пацієнтів з COVID-19. Захворювання серцево-судинної системи у пацієнтів з COVID-19 можуть спричиняти підвищений ризик захворюваності та смертності. На сьогодні немає даних про порушення роботи серця через пошкодження міокарда у пацієнтів, які одужують від COVID-19. Найчастіше це нормальна робота серця після повного одужання. Але часто спостерігається ураження міокарда та підвищений рівень тропоніну як маркер тяжкості захворювання, пов'язаного з бурею цитокінів, гіпоксією, вазопресорами та порушеннями згортання крові. Для кожного лікаря важливо провести диференціальний діагноз між декомпенсованою серцевою недостатністю, часто ускладненою легеневою інфекцією, та інфекцією COVID-19. Моніторинг і вплив на пошкодження міокарда є надзвичайно важливим у тяжких та критично хворих пацієнтів. Лікування хворих на COVID-19 із серцево-судинними ускладненнями переважно підтримувальне. Роль фармакологічного блокування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та інфекцією COVID-19 потребує додаткових досліджень, оскільки взаємозв'язок здається дуже складним. На сьогодні професійні кардіологічні товариства не рекомендують відміняти інгібітори АПФ або антагоністи рецепторів ангіотензину II у пацієнтів, які приймають ці ліки за іншими показаннями. Слід бути особливо обережними щодо потенційних серцево-судинних побічних ефектів різних видів терапії, що застосовуються для лікування вірусної інфекції. У разі їх застосування пропонується щоденний електрокардіографічний моніторинг інтервалу ОТ на електрокардіограмі.

• Корж Олексій Миколайович (1971–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"