Набір характеристик, розрахований у межах методів квантової хімії, можна віднести до локальних, що змінюються від атома до атома в складних системах. Просте усереднення пов'язаних значень надає досить погані характеристики систем, оскільки різні фракції певних атомів можуть мати різне оточення і, отже, різні характеристики, які не відповідають середньому. Мета дослідження - пошук більш адекватного шляху трансформації локальних характеристик, наприклад, атомних зарядів, у нелокальні на основі функцій розподілу. Функції розподілу атомних зарядів (CDF) можна розглядати як простий інструмент для аналізу неоднорідних складних систем, оскільки специфічність різних фракцій відображається у формі CDF. В цілому точність та ефективність підходу залежать від якості та доцільності використовуваних молекулярних і кластерних моделей, а також від квантово-хімічних методів (ab initio, DFT і напівемпіричних) і використаних базисних наборів. Наносистеми з десятками молекул (кластери, домени, нанокрапельки), що моделюють рідку фазу або міжфазний шар, і тверді наночастинки майже реальних розмірів (>> 40 одиниць) можна розглядати як більш відповідні моделі реальних систем, ніж моделі з декількома молекулами та невеликими кластерами (<< 10 одиниць). Цей підхід був застосований до представників таких різноманітних матеріалів, як активоване вугілля, пористі та непористі наночастинки кремнезему, немодифіковані та модифіковані з адсорбованими молекулами азоту, метану, води, людський сироватковий альбумін із молекулами доксорубіцину. Цей підхід може надати інформацію, корисну при аналізі будь-яких складних систем.

• Гунько Володимир Мусійович (1951–) (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"