Вперше досліджено поняття «екзистенціали письменницької практики», зокрема «екзистенціал вигнанства». В антропологічному ключі, а також як методологічно значущий рецептивний вектор проблеми екзилю розглянуто проблеми маргінальності, визначені через поняття «втрачене дитинство», «втрачена Батьківщина», «топос минулого», «втрачене Я». Акцентується сприйняття / несприйняття культури нової (іншої) країни свідомістю автора-емігранта. Виокремлено знакові парадигми художнього відтворення образів дитинства, такі як «дитя революції» та «дитинство вигнанця». Вперше досліджується проблема креативності екзилю – «екзистенційний парадокс». В аспекті мéталогії вперше ідентифікується термін «метафора відчуження». На європейських класичних прикладах літературних текстів, включно з досвідом взятих у річищі спільної передісторії українських та російських поетів-емігрантів, аналіз сфокусовано на перетині екзистенційної проблеми екзилю з теорією тропів.

• Вільчанська Юлія Юріївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"