Мета роботи полягає у наданні технічної інформації щодо допплерівського вертикального зондування іоносфери, розпочатого на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" у 2017 р.; опису методики обробки та візуалізації даних вертикального зондування іоносфери у вигляді медіанних висотно-часових діаграм; демонстрації можливостей допплерівського зондування іоносфери на прикладі результатів, що одержані протягом першого року роботи системи на станції "Академік Вернадський", а саме, фонових варіацій параметрів іоносфери протягом року, а також реєстрацій рухомих іоносферних збурень (РІЗ). В роботі застосовано наступні методи: класичне вертикальне зондування іоносфери за допомогою іонозонду IPS-42, що використовується на станції "Академік Вернадський" з 1982 р.; допплерівське вертикальне зондування іоносфери за допомогою портативного іонозонду, що був створений у співробітництві між Міжнародним центром теоретичної фізики ім. Абдус Салама (Abdus Salam International Centre for Theoretical Physics, ICTP) і Радіоастрономічним інститутом Національної академії наук України (РІ НАНУ); побудова висотно-часових діаграм параметрів іоносфери, одержаних за допомогою обох іонозондів; а також оригінальна методика розрахунку медіанних висотно-часових діаграм як фонових середньомісячних характеристик іоносфери. На прикладі медіанних висотно-часових діаграм показано сезонно-добові варіації плазмових частот, вертикальних швидкостей плазми, а також відношення сигнал-шум та ймовірності реєстрації відбитих сигналів за перший рік сумісної роботи двох іонозондів. Наведено особливості та розглянуто сфери потенційного застосування медіанних висотно-часових діаграм. Так, висотно-частотні діаграми можуть бути використані для автоматичного рорахунку варіацій максимальних застосовних частот (МЗЧ) для радіозв'язку на лінії заданої протяжності. Наведено приклади реєстрації РІЗ у варіаціях діючих висот та ДЗЧ можна використовувати для вибору більш адекватної моделі РІЗ: ідеально відбиваючої схвильваної поверхні або хвиль об'ємної щільності плазми, що поширюються крізь іоносферний шар. Зазначено, що одночасна робота двох іонозондів на станції "Академік Вернадський" надала змогу суттєво розширити об'єм та якість об'єктивної інформації про стан іоносфери над Антарктичним півостровом.

• Залізовський Андрій Владиславович (фізико-математичні науки)
• Кащеєв Сергій Борисович (технічні науки)
• Чаркіна Олеся Вікторівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"