Досліджено вплив трифторперазину (ТФП) і децил-B,D-глюкопіранозиду (ДГП) на чутливість еритроцитів людини, кролика та щура до дії постгіпертонічного шоку (ПГШ) за температури 0 <$E symbol Р>C. Показано, що ТФП виявляє високу антигемолітичну активність в умовах ПГШ еритроцитів людини і тварин за незначних відмінностей значень ефективних концентрацій. Антигемолітична активність ТФП для еритроцитів людини і кролика становить ~ 60 %, а для клітин щура ефективність цієї сполуки вища приблизно в 1,4 разу. Значення антигемолітичної активності ДГП за умов ПГШ еритроцитів людини і щура сумірні та дорівнюють 62 і 66 % відповідно. Статистично значущі відмінності за цим параметром (72 %) встановлено для клітин кролика порівняно з еритроцитами людини. Встановлено, що за розміром плато (діапазон концентрацій амфіфільних речовин, у межах якого спостерігається мінімальний рівень гемолізу еритроцитів) катіонний ТФП і неіонний ДГП значно відрізняються. Так, ТФП має вузьке плато (100 - 200 мкмоль/л), у той час як ДГП - широке (400 - 1600 мкмоль/л). Крім того, спостерігається зміщення плато концентрацій ДГП до більш високих значень порівняно з ТФП, що, ймовірно, пов'язано з тим, що критична концентрація міцелоутворення ДГП вища за ТФП. Показано, що за умов ПГШ еритроцитів людини обидві сполуки (ТФП і ДГП) виявляють сумірну антигемолітичну активність. Якщо для клітин кролика ДГП є ефективним порівняно з ТФП, а для клітин щура - навпаки, то ефективність ТФП вища за ДГП. Це може бути пов'язано з відмінностями фосфоліпідного складу еритроцитарних мембран ссавців. Отримані результати свідчать, що за умов ПГШ ефективність мембранотропних речовин швидше за все обумовлена їх здатністю вбудовуватися в мембрану в місці формування дефектів, і в такий спосіб значно збільшувати критичний гемолітичний об'єм клітин, як наслідок, запобігати їх руйнуванню.

• Чабаненко Олена Олексіївна (біологічні науки)
• Писаренко Наталя Анатоліївна (1982–) (біологічні науки)
• Єршова Наталя Юріївна (економічні науки)
• Єршова Ніна Михайлівна (фізико-математичні науки)
• Орлова Наталія Михайлівна (медичні науки)
• Орлова Наталія Вікторівна (біологічні науки)
• Орлова Наталя Олександрівна (технічні науки)
• Орлова Наталія Володимирівна (педагогічні науки)
• Орлова Наталія Миколаївна (медичні науки)
• Орлова Наталя Василівна (соціальні комунікації)
• Орлова Наталія Сергіївна (державне управління)
• Орлова Наталія Язепівна (технічні науки)
• Орлова Наталія Павлівна (технічні науки)
• Орлова Наталія Геннадіївна (юридичні науки)
• Орлова Наталія Станіславівна (педагогічні науки)
• Орлова Наталія Дмитрівна (фізико-математичні науки)
• Орлова Наталя Василівна (медичні науки)
• Шпакова Надія Андріівна (медичні науки)
• Шпакова Наталія Михайлівна (біологічні науки)
• Шпакова Надія Андріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"