Розглянуто специфіку розвитку православної духовної музики в контексті відродження української культури кінця XX - початку XXI ст. Уточнено зміст понять і охарактеризовано жанрову специфіку літургійного, паралітургійного та позалітургійного напрямів православної духовної музики. Запропоновано розмежування композиторів, які звертаються до богослужбової православної музики, на суто церковних, хорові твори яких створені у руслі багатовікових традицій богослужбової практики, та світських, духовні твори яких переважно мають концертний характер, простежується характерна тенденція розкрити свою творчу індивідуальність, синтезувати стародавнє та сучасне, фольклорне та академічне. Сконцентровано увагу на позалітургійній творчості українських композиторів, розглянуто її жанрову специфіку. Наголошено, що позалітургійним творам характерна надмірна концертність, зв'язок з традиціями інструментальної музики, модернова музична мова, тенденція до індивідуалізації духовної музики, намагання створити емоційний вплив на слухача тощо. Особливу увагу приділено дослідженню дзвонарського мистецтва як феномену матеріальної та духовної культури України, аналізу жанрових новацій та особливостей розвитку православної духовної пісенності на межі XX - XXI ст. Розглянуто фестивальний та концертний рух як важливі чинники розвитку, популяризації та взаємодії напрямів православної духовної музики.

• Антоненко Маргарита Муратівна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"