Мета роботи - знайти можливість проведення реабілітаційного масажу передпліч за наявності больового синдрому їх м'язів. Дослідження проведено поточним методом у 2 етапи. На першому етапі спостереження взяли участь 14 здорових осіб, яким перевіряли реакцію м'язів внутрішньої поверхні передпліч на одну процедуру класичного масажу тільки на відповідних сухожиллях. Методами оцінки ефективності призначали динамометрію та міотонометрію. У другому етапі дослідження взяли участь 7 музикантів із гіпертонусом і м'язовими болями по внутрішній поверхні передпліччя, що виникли за різними причинами. Лікарем було рекомендовано витримати спокій до одного місяця. Проте, в зв'язку з напруженою професійною діяльності ці рекомендації музикантів не влаштували та вони дали згоду прийняти участь у дослідженні. У цій групі застосовували такі методи дослідження: візуально-аналогову шкалу болю (Quadruple Visual Analogue Scale (VAS); міотонометрію. Результати першого етапу проведеного спостереження показали, що після однієї процедури масажу м'язових сухожиль різниця між тонусом спокою та тонусом напруги здорових м'язів - контракція, збільшилась у середньому на 11,7 %. Середній показник динамометрії тієї ж кисті збільшився на 4 %. Результат другого етапу спостереження, проведеного серед осіб зі скаргами на м'язові болі передпліччя, після десяти процедур масажу відповідних сухожиль, виявив зниження больових відчуттів майже у 2 рази, і зменшення м'язового гіпертонусу у середньому на 11,3 %. Встановлено, що масаж сухожиль патологічних м'язів надав підставу вважати, що розроблена методика масажу має знеболювальний вплив і значно зменшує гіпертонус м'язових тканин. Отримані показники тонусу спокою та рівня болючості м'язів підтверджують позитивний вплив запропонованої методики масажу на патологічний стан м'язів передпліч і можливість проведення їх ранньої реабілітації.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Єфіменко Павло Богуславович (педагогічні науки)
• Єфіменко Петро Петрович (1884–1969) (історичні науки)
• Каніщева Ольга Валеріївна (технічні науки)
• Каніщева Оксана Павлівна (фізичне виховання та спорт)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"