Викладено результати досліджень, які спрямовані на забезпечення екологічної безпеки при поводженні з матеріалами із вмістом природних радіонуклідів (ПРН) і технологій зменшення забруднення радіонуклідами навколишнього середовища (НС) та як квінтесенція цього забезпечення радіоекологічного захисту населення та довкілля в Україні. Проведено критичний аналіз існуючої системи і принципів радіаційної безпеки населення та НС при поводженні з матеріалами із вмістом ПРН в Україні. Запропоновано методологію оцінки безпеки населення та НС на основі критеріїв ризику потенційного опромінення в місцях видобутку і переробки матеріалів із вмістом ПРН, яка враховує розроблену методику розрахунку доз опромінення персоналу, робітників і населення та дозволяє максимально знизити небезпечну дію радіоактивних матеріалів природного походження (РМПП) на населення та НС. Розглянуто питання застосування її для визначення рівня очищення від радіаційного забруднення будівель і території колишнього уранового об'єкта. Досліджено вплив діяльності гірничодобувних підприємств на забруднення НС ПРН. Вивчено процеси сорбції радону на активоване вугілля та розроблено точний і простий у виконанні метод вимірювання щільності потоку радону за допомогою запропонованого пристрою для експозиції сорбенту (активоване вугілля) на поверхні. Оцінено вплив ексхаляції радону на радіоактивне забруднення територій і приміщень, запропоновано норматив щільності потоку радону з поверхні території для будівництва. Проведено дослідження рівнів еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) радону-222 у приміщеннях старого урановидобувного міста, рекомендовано проводити ремонтні протирадонові заходи у приміщеннях, де є перевищення гігієнічного регламенту у 100 Бк ∙ м³, звертаючи особливу увагу на технічні засоби зменшення надходження радону у приміщення внаслідок ексхаляції радону із земної поверхні. Визначено залежності радіаційних параметрів безпеки в залізорудних шахтах від забруднення рудникового повітря радоном і ПРН, створено класифікацію таких шахт за рівнем радіаційної безпеки, яка є основою для створення системи радіаційного контролю в цих шахтах. Досліджено сировину та технологічні відходи з підвищеним вмістом ПРН, розроблено рівні звільнення від контролю твердих сипучих технологічних відходів із підвищеним вмістом ПРН рядів ²³⁸U, ²³⁵U та ²³²Th. За результатами експериментальних досліджень виявлено, що спостерігається міграція урану за профілем рекультиваційного шару, обумовлена капілярним підняттям його з вологою. Доведено, що високе забруднення шару свинцем-210 і полонієм-210, які є продуктами розпаду радону-222, пояснюється, в основному, газовим переносом і розпадом його в шарі. Обґрунтовано методологію та основні параметри системи радіоекологічного моніторингу підприємств із видобутку та переробки руд і матеріалів, збагачених ПРН, у якій єдиним інструментом для оцінки рівня забруднення від підприємства приймаються фонові значення визначених параметрів, оскільки це єдиний критерій якості для таких об'єктів. Установлено, що промислова діяльність на території привела до погіршення радіаційного стану та потребує реабілітаційних заходів. Запропоновано Стратегію реабілітації території колишнього уранового виробництва ВО "Придніпровський хімічний завод", сформульовано основні стратегічні цілі реабілітації та розвитку цього промислового майданчика. Науково обґрунтовано й удосконалено методичну та нормативну бази, які підвищують ефективність екологічної безпеки на підприємствах, де існує можливість опромінення персоналу чи населення РМПП.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сорока Юрій Михайлович (філософські науки)
• Сорока Юрій Миколайович (національна безпека)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"