Висвітлено генезис київської архітектури першої половини XX ст. з визначенням трьох межових моментів, "криз", що ознаменували собою різку зміну вектору розвитку. Поетапно розглянуто перехід від історично-еклектичних ремінісценцій та Ар Нуво до авангарду; від конструктивізму та раціоналізму до радянської неокласики; від так званого сталінського ампіру до радянського архітектурного модернізму та функціоналізму. На кожному з етапів проаналізовано ітерації впливу народних традицій, українського бароко та українського архітектурного модерну. Акцентовано маркери локальної культурної та національної самоідентифікації. Креаторський поступ у місті подано як частина глобальних загальносвітових зрушень з виявленням унікальних особливостей та міжнародних паралелей.

• Марковський Андрій Ігорович (1988–) (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"