Увагу приділено покращенню результатів діагностики та лікування тонкокишкових кровотеч шляхом обґрунтування, розробки та впровадження діагностично-лікувального алгоритму. Проведено аналіз результатів діагностики та лікування 194-ох пацієнтів із тонкокишковими кровотечами. Середній вік хворих склав 45,3 ± 1,3 років, чоловіків було 126 (65 %), жінок - 68 (35 %). Основну групу склали 98 хворих, за період із травня 2013 р. по грудень 2019 р. і яким проводилися діагностика та лікування за розробленим діагностично-лікувальним алгоритмом, що включав капсульну ендоскопію та двобалонну ентероскопію. Групу порівняння склали 96 хворих, за період із квітня 2000 р. по грудень 2013 р. і яким проводилися діагностика та лікування за традиційною схемою, що включала езофагогастродуоденоскопію, відеоколоноскопію, контрастну рентгенографію тонкої кишки, гемостатичну й інфузійну терапію. Доведено, що використання розробленого діагностично-лікувального алгоритму при тонкокишкових кровотечах мало суттєві переваги у порівнянні з традиційними методами, а саме: джерело кровотечі в основній групі виявлено у 92,8 % хворих проти 57,3 % у групі порівняння; відсутність діагностичних лапаротомій в основній групі проти 4,2 % в групі порівняння; консервативна терапія була ефективною у 41,8 % хворих основної групи та в 76 (79,1 %) у групі порівняння; ендоскопічний гемостаз проведено 58,2 % пацієнтів основної групи, а в групі порівняння - у 9,3 %; ендоскопічних підслизових резекцій в основній групі проведено 4,01 %, а у групі порівняння - 4,1 %; резекції тонкої кишки в основній групі виконано 12,2 % пацієнтів, тоді як у групі порівняння - 4-ом (4,2 %); зменшення частоти рецидивів кровотечі до 8,1 % проти 39,6 % у групі порівняння; летальності з 12,5 % до 1,02 %.

• Облещук Уляна Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"