Розглянуто художні репортажі О. Криштопи - українського автора літератури нон-фікшн. Художній репортаж початку XXI ст. зазнав істотних змін, еволюціонуючи від літературних репортажів 1920-х років. Сучасні автори удосконалюють тексти різними мистецькими прийомами, жанрово стильовими техніками, що призводить до виникнення спільних жанрів. У документально-художньому дискурсі такі тексти тяжіють до метажанрових. Художні репортажі мають двоїсту природу, тому що синтезують жанрові особливості літератури та журналістики. Сьогодні домінує тенденція насичувати художній репортаж мистецькими прийомами, розширюючи можливості літератури. Мета статті - з'ясувати місце художнього репортажу в сучасному українському літературному дискурсі та проаналізувати тексти, зокрема книги О. Криштопи "Україна: масштаб 1:1". Автор зобразив у книзі картографію власних мандрівок і відряджень різними куточками країни охоплює низку малих і великих міст. Примітно, що він висвітлив злободенні теми: безробіття, заробітчанство, мова, політика, екологія, вугільна лихоманка, Чорнобиль. У книзі "Україна: масштаб 1:1" митець уміло користується мовно-стилістичними й образними засобами, які акцентують увагу на поетичних мікрообразах у текстах художніх репортажів. Звукові й зорові образи надають текстам правдивості. Митець наснажує метафоричним, метонімічним чи ампліфікаційним характером тексти, використовує прості порівняння, синекдоху, часто парцелює оповідь, яка допомагає концентрувати увагу на фоні зображення; увиразнює художнє тло літературними алюзіями, зберігаючи традицію розгляду одного тексту в межах іншого. Дослідження жанрової специфіки художнього репортажу може бути предметом подальших розвідок.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"