Мичак С. В. Ділянка Гайворон - Завалля Середнього Побужжя як найрепрезентативніша частина гранулітового комплексу Українського щита (результати структурно-тектонофізичних і магнітометричних досліджень) / С. В. Мичак, М. І. Бакаржієва, А. В. Марченко, М. М. Решетник, Л. В. Фарфуляк, М. І. Орлюк, О. Б. Гінтов // Геофиз. журн. - 2021. - 43, № 4. - С. 42-75. - Бібліогр.: 64 назв. - укp.На підставі матеріалів геологічного і геофізичного вивчення однієї з найбільш добре відслонених ділянок розвитку архейських порід Українського щита у роботі обговорено два альтернативних підходи до встановлення структури і стратиграфії найдавніших гранулітових комплексів. Виходи ендербіто-гнейсового комплексу віком до 3,6 - 3,8 млрд років розміщуються уздовж русла р. Південний Буг між м. Гайворон і смт Завалля. Перший, "стратигенно-метаморфогенний", підхід передбачає, що головні риси складу і будови нижньоархейських комплексів успадковані від вихідних страто-типових товщ. Ці товщі перетворено в умовах квазіізохімічного метаморфізму зі збереженням послідовності формування в розрізі і первинної конституції у вигляді шаруватості, ритмічності, спрямованості зміни їх складу за вертикаллю та латераллю. На структурно-формаційній карті й геологічному розрізі ділянки Гайворон - Завалля архейський гранулітовий комплекс показано у вигляді синклінор'я, складеного чотирма формаціями, які налягають одна на одну та прирівняно до світ метаморфізованих вулканогенно-осадових порід. Другий, ідеформаційно-метаморфогеннийі, підхід, якого притримуються автори даної рботи, заснований на уявленні про те, що гранулітовий комплекс Побужжя є субвертикально шаруватим середовищем, утвореним під дією тангенціальних тектонічних сил. Останні ведуть до зсувних деформацій і переміщення речовини на атомарно-молекулярному рівні (з мінеральним перетворенням порід) і гірських мас - на регіональному. При цьому утворюються структурно-текстурні елементи, що накладаються на первинну структуру порід і найчастіше стирають її. Польові структурно-тектонофізичні, тектонофаціальні та магнітометричні дослідження, результати яких викладено у роботі, виконано спеціально для зіставлення цих двох концепцій. Відповідно до магнітометричних досліджень ендербіто-гнейсовий комплекс району за магнітними характеристиками належить до середньої і нижньої кори Українського щита. Синклінорний характер залягання гірських порід, а також наявність складок другого порядку з похилопадаючими шарнірами не підтверджено. Всі породи залягають круто моноклінально. У горизонтальних зрізах зафіксовано призсувні вертикальними шарнірами. Виявлено накладання сланцюватості декількох етапів деформації. Поля напружень відповідають субгоризонтальному стисненню в основному ранньопротерозойського віку. Зроблено висновки на користь другої концепції. Індекс рубрикатора НБУВ: И133-31 + Д347.32(45УКР)
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|