Імпедансна ac-діагностика регулярно залучається до дослідження транспортних явищ у провідних середовищах різної мірності. Загальною причиною, яка змушує вдаватися до ac-ускладнень на тлі порівняно простих методичних можливостей у dc-режимі, є бажання виключити вплив на вольтамперні (I - V) характеристики контактних явищ, що супроводжують dc-вимірювання. У деяких випадках (2d-електрони над гелієм) dc-транспортні вимірювання є принципово неможливими. У слабколегованих напівпровідниках (розбавлених електролітах) ситуація є менш критичною, але проблеми з омічністю контактів зберігаються. Аналіз деталей імпедансного формалізму, що визначає реакцію провідного середовища на зовнішнє збурення, значною мірою залежить від форми закону Ома для провідника, що впроваджується в імпедансний ланцюг. Якщо є підстави для його визначення формулою <$E j~=~sigma E>, де j, <$E sigma>, E відповідають локальним значенням густини струму, провідності та транспортного електричного поля, структура комплексного опору <$E Z Bar sub F ( omega )> вважається силовою. За наявності в законі Ома дифузійної складової, мова йде про електрохімічний імпеданс <$E Z Bar sub mu ( omega )>. На простому прикладі - стандартний електролітичний конденсатор у послідовному RC ланцюжку за ступінчатого навантаження - обговорено можливості опису спостережуваних ефектів із залученням <$E Z Bar sub F ( omega )> або <$E Z Bar sub mu ( omega )>. Порівняння з експериментом свідчить на користь <$E Z Bar sub mu ( omega )>.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"