Мета дослідження - виявлення в гірських породах рис і властивостей, притаманних сегнетоеластикам. Здійснено абораторні експерименти з деформування гірських порід в об'ємному полі стискаючих напружень, макро- і мікроскопічні дослідження деформацій і орієнтування оптичної індикатриси, аналіз одержаних даних. В результаті мікроскопічних і оптичних досліджень порід в тонких шліфах на поляризаційному мікроскопі, випробувань порід в умовах неравнокомпонентного тривісного стискання, аналізу одержаних результатів встановлено, що породоутворюючі мінерали осадової товщі за нормальної температури і відсутності зовнішнього навантаження мають доменну структуру. В умовах тривісного нерівнокомпонентного стискання об'ємні деформації на мікро- і макрорівнях не перевищують сотих часток, при цьому величина відносних мікродеформацій повністю відповідає величині дилатансійного обсягу на макрорівні. Зсувні ротаційні деформації досягають 15 - 20 %, резонансний їх приріст зростає в кілька разів за три періоди до руйнування. У процесі навантаження напрямок ротації змінюється 3 - 4 і більше разів, змінює напрямок оптична індикатриса. Всі деформації є знакозмінними і до резонансу амплітуда їх приросту не перевищує 0,5 %. У процесі навантаження деформаційні, пружні, оптичні, електромагнітні та інші параметри змінюються скачками (структурно-фазові переходи другого, а у разі руйнування - першого і третього роду). Зв'язок між навантаженням і деформаціями нелінійний, виділяється ряд характерних деформацій, за яких ці скачки відбуваються. Все вищевказане свідчить про те, що гірські породи є класичними дисторсіоними сегнетоеластиками. Як параметри сегнетоеластичного переходу можуть бути прийняті: величина або приріст величини відносної деформації; пружні модулі, що змінюються в межах <$Esymbol С inf>; знак і величина приросту кута Лоде для деформацій; кут повороту оптичної індикатриси, наявність структурно-фазових переходів в мінералах. Вперше показано, що в осадових гірських породах присутні всі п'ять ознак і рис сегнетоеластиків. Практичною значимістю є можливість виділення сегнетоеластиків без трудомістких мікроскопічних і електромагнітних досліджень.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"