Розглянуто тенденції розвитку світової торгівлі убік багатополярності, що зумовлені зростаючим впливом нових лідерів, насамперед Китаю, і послабленням домінування традиційних трансатлантичних лідерів. Розвитку багатополярності у світовій торгівлі сприяють процеси регіоналізації торгівлі, особливо укладання мегарегіональних торговельних угод з урахуванням поточного розподілу влади у світовій торгівлі. Розкрито особливості регіональних торговельних угод, які укладають лідери світової торгівлі - США, ЄС та Китай. Наукова дискусія щодо ролі Регіонального всебічного економічного партнерства (RCEP) зумовлює висновок, що створення RCEP у наступні десятиліття спричинить формування у країнах Азії і Тихоокеанського регіону нового полюсу світової торгівлі, лідером у якому стане Китай. Найбільш дискусійним питанням у зв'язку із розвитком багатополярності у світовій торгівлі є майбутнє Світової організації торгівлі та принципу багатосторонності у торговельних відносинах, на якому базується СОТ. Проаналізовано виклики, які стоять перед СОТ у зв'язку з цифровізацією торгівлі, змінами клімату та пандемією COVID-19, причини і витоки кризи СОТ. Досліджено тенденцію поширення політики економічного патріотизму (націоналізму), що проявляється у торгівлі як політика протекціонізму, в умовах переходу до багатополярності у світовій торгівлі. Розвиток багатополярності у світовій торгівлі супроводжується процесами, що мають бути враховані у торговельній політиці України. Чи зможе Україна отримати свій "простір для маневру" в умовах нової конфігурації світової торгівлі, що дозволив би наростити економічний потенціал країни, залежить від її торговельної політики, в основі якої - оцінки ризиків і можливостей у торговельних відносинах з "головними гравцями" світової торгівлі. Розвиток торгівлі з Китаєм створює суттєві ризики посилення сировинної орієнтації вітчизняного експорту та імпортозалежності від китайських промислових товарів. Суттєві ризики також містить укладання із Китаєм кредитних та інвестиційних угод. Особливо ризикованими є китайські інвестиції у сільське господарство і харчову промисловість, що спрямовані на використання природного потенціалу країн-реципієнтів і власних технологій для диверсифікації джерел імпорту продовольства в Китай. Формування торговельної політики України у відносинах з ЄС у середньостроковій перспективі відбуватиметься під впливом нової торговельної політики Відкритої стратегічної автономії ЄС. Найбільший виклик створює намір ЄС запровадити Механізм карбонового коригування імпорту (CBAM), що передбачає імпортний збір на імпорт в ЄС електроенергії, цементу, алюмінію, добрив та виробів із заліза та сталі. Для України можливості цієї нової торговельної політики відкриваються завдяки задекларованій у ній підтримці країн Східного партнерства, що мають ПВЗВТ з ЄС, зокрема щодо цифрового та зеленого переходів. Завдяки принципу автономності, який закладено у нову торговельну політику ЄС та який передбачає прийняття рішень відповідно до власних стратегічних інтересів, що має ознаки політики економічного націоналізму, в Україні може бути створено певний "коридор можливостей" щодо застосування протекціоністських заходів для розвитку перспективних вітчизняних галузей промисловості.

• Осташко Тамара Олексіївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"