Пухлини яєчників посідають друге місце серед усіх новоутворень жіночих статевих органів. За результатами досліджень різних авторів їх частота за останні 10 років збільшилась з 6,0 - 11,0 % до 19,0 - 25,0 %. Доброякісні пухлини є важливою медичною, економічною і соціальною проблемою, оскільки доволі часто виникають у жінок дітородного віку, впливаючи на репродуктивний потенціал, а отже, й демографічну ситуацію в країні та жіноче здоров'я загалом. Окрім цього, більшість із них здатна до малігнізації. Мета роботи - зробити огляд і узагальнити опубліковані дослідження, присвячені проблемам вивчення етіології і патогенезу різних пухлин яєчників залежно від їх гістоструктури. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно етіології і патогенезу різних за гістостуктурою і перебігом пухлин яєчників. Пошук джерел здійснено у наукометричних базах інформації: PubMed-NCBI, Medline, Research Gate, Cochrane Database of Systematic Reviews за такими ключовими словами: "etiology", "pathogenesis", "hypothesis", "ovarian benign tumor", "ovarian cancer", "risk factor", "histogenesis", "genetic mutations", "World Health Organization", "FIGO" (фр. - Federation Internationale de Gynecologie et d'Obstetrique). Проаналізовано 84 джерела англійською, українською і російською мовами. Аналіз сучасної літератури свідчить, що процес пухлинної трансформації клітин до кінця не вивчений. І хоча до сьогодні виявлено численні ендогенні та екзогенні фактори ризику, гістологічні особливості пухлин яєчників обмежують можливість отримувати інформацію про їх етіологію та важливі ланки патогенезу. За останній час традиційна теорія виникнення пухлин яєчників зазнала суттєвих змін, що підтверджується новими дослідженнями, згідно з якими серозні пухлини походять із епітелію маткової труби, ендометріоїдні та світлоклітинні є похідними ендометрію, а муцинозні та перехідноклітинні - зачатків перехідного епітелію в ділянці брижі маткової труби. Сьогодні запропоновано декілька гіпотез для пояснення епідеміологічних факторів. Відповідно до гіпотези "безперервної овуляції" ушкоджується епітелій яєчників із подальшою регенерацією та можливими генетичними поломками і малігнізацією. За гіпотезою "надлишкової секреції гонадотропінів" це призводить до посилення епітеліальної проліферації і, можливо, пухлинної трансформації. "Генетична" теорія пояснює існування сімейних форм раку яєчників. Значна роль належить вірусно-бактеріальній інфекції та запальним захворюванням органів малого таза у виникненні змін структур яєчників. Сучасні погляди на патогенез новоутворень яєчників засвідчують тісний взаємозв'язок між їх виникненням і станом імунної системи. Пухлинні процеси виникають у зв'язку з імунодефіцитом, провокуючи його поглиблення. Важливу роль відіграє також порушення рівноваги між процесами проліферації і апоптозу. Сьогодні здійснюється багато досліджень, присвячених вивченню чинників росту й активності цитокінів, а також у галузі морфологічної і молекулярної цитогенетики. Висновки: новоутворення яєчників можна розглядати як системні захворювання, які виникають на генетично-молекулярному рівні з участю різноманітних ендогенних і екзогенних чинників, провідне значення серед яких мають запальні процеси, ендокринні, імунні та обмінно-метаболічні порушення, особливо за наявності генетичного поліморфізіу.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"