Вивчали активність ензимів малат-аспартатного шунта в репродуктивних органах і епідідімальних сперміях бугаїв і кнурів. Дослідження проведено на бугаях української чорно-рябої молочної породи (n = 5; віком 14 - 16 міс.) і кнурах породи велика біла (n = 3; віком 10 - 12 міс.). Після забою тварин відбирали сім'яники і придатки сім'яників, з яких вимивали спермії 0,9 % розчином натрію хлориду. Тканини сім'яника і придатка гомогенізували та центрифугували. У супернатанті і епідідімальних сперміях визначали активність аспартатамінотрансферази (АСТ), малатдегідрогенази (МДГ) і концентрацію протеїну. Встановлено видову і тканинну специфічність активності АСТ і МДГ. Зокрема, у бугаїв активність АСТ в тканинах сім'яника, голівки і тіла придатка сім'яника бугаїв майже однакова (116,5 - 118,3 нмоль/хв-мг протеїну) і на 18,5 і 19,7 % (p << 0,05) вища у хвості придатка. При цьому, активність МДГ в репродуктивних органах проявляє хвилеподібні зміни: у тканині сім'яника висока (<$E1,96~symbol С~0,15> нмоль/хв-мг протеїну), а у придатку сім'яника: в голівці знижується (у 3,5 разу; p << 0,001), у тілі збільшується (p << 0,05) і знову знижується в хвості. У сперміях бугаїв активність АСТ з голівки придатка - <$E69,3~symbol С~8,06> нмоль/хв-мг протеїну, з тіла і зростає (p << 0,05) і знову (p << 0,001) знижується з хвоста придатка. Активність МДГ у сперміях з голівки придатка сім'яника - <$E0,50~symbol С~0,04> нмоль/хв-мг протеїну, нижче на 38,0 % (p << 0,05) з тіла - на 50,0 % (p << 0,001) вище з хвоста. У кнурів активність АСТ в тканині сім'яника - <$E20,3~symbol С~5,22> нмоль/хв-мг протеїну і вища в придатку: на 45,6 % - в голівці, на 59,0 % - в тілі і на 64,0 % - у хвості. Аналогічно, активність МДГ в тканині сім'яника - <$E0,22~symbol С~0,02> нмоль/хв-мг протеїну, збільшується на 40,6 % в голівці і залишається на тому ж рівні в тілі придатка, а у тканині хвоста вище в 2,5 - 2,7 раза (p << 0,001). У статевих клітин кнурів активність АСТ і МДГ з тіла придатка, відповідно, <$E102,3~symbol С~6,1> і <$E13,20~symbol С~0,15> нмоль/хв-мг протеїну, нижче удвічі (p << 0,001) і на 10,7 % з голівки та більше, ніж в чотири рази (p << 0,001) і на 61,2 % (p << 0,001) - з хвоста придатка.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кузьміна Наталія Володимирівна (економічні науки)
• Кузьміна Наталія Валеріївна (біологічні науки)
• Остапів Дмитро Дмитрович (1960–) (біологічні науки)
• Остапів Роман Дмитрович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"